Травень 2026 року продовжує демонструвати високу інтенсивність бойових дій на східному та південному фронтах

Російські війська не полишають спроб розширити зони контролю на Покровському та Гуляйпільському напрямках. Стримування противника на цих ділянках має стратегічне значення, оскільки від стабільності оборони безпосередньо залежить безпека сусідньої Дніпропетровської області.

Систематичне знищення тилової інфраструктури ворога

На Покровському напрямку українські сили оборони зосередилися на послабленні логістичних та управлінських спроможностей противника. Завдяки спільній операції підрозділів 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ, командування УВ «Схід», Сил безпілотних систем (СБС) та ЦСО СБУ «Альфа» було завдано комплексного удару по тиловій інфраструктурі окупантів у районі Селидового.

Цей вузол, розташований орієнтовно за 20 кілометрів на південний схід від Покровська, відігравав ключову роль у забезпеченні російських передових підрозділів. Застосування систем HIMARS та ударних безпілотників середньої дальності дозволило уразити логістичний склад на території колишньої шахти, де зберігалося матеріально-технічне забезпечення.

Крім того, під вогневий контроль потрапила розгорнута на териконі система антен та радіотехнічних приладів. Саме через цю мережу російські військові координували удари безпілотниками типу «Молнія» по позиціях ЗСУ поблизу Покровська та забезпечували польовий зв'язок. Знищення таких об'єктів змушує російське командування відтягувати техніку глибше в тил, що суттєво уповільнює оперативне реагування.


Ліквідація командних пунктів та дестабілізація управління

Ще одним вагомим кроком у порушенні ворожої координації став удар бійців 413-го окремого полку СБС «Рейд» у мікрорайоні Шахтарський міста Покровськ. Ціллю став командний пункт 9-ї окремої мотострілецької бригади 51-ї армії РФ.

Командний пункт виконує функцію ключового комунікаційного вузла. Його знищення призводить до втрати управління передовими штурмовими групами. В умовах, коли російська армія підтримує високий темп наступальних дій за рахунок постійного залучення резервів піхоти, втрата координації провокує хаос та знижує ефективність будь-яких спроб закріпитися на нових рубежах.

Стратегічне значення оборони для Дніпропетровщини

Покровський напрямок залишається останньою великою агломерацією на заході Донецької області перед адміністративним кордоном з Дніпропетровщиною (відстань від Покровська до межі області становить менше ніж 30 кілометрів).

Військові експерти та аналітики неодноразово наголошували на важливості цієї ділянки. У матеріалах та коментарях фахівців для порталу Радіо Свобода зазначається, що місто є критичним бар'єром. Втрата контролю над цією зоною відкриває російській артилерії та тактичній авіації прямий шлях до логістичних маршрутів Дніпропетровської області, зокрема до Павлоградського вузла, що створює загрозу для всього центрального регіону України.

Ситуація поблизу Гуляйпільського: тактика дрібних груп

Паралельно з подіями на Донбасі, на південному фронті російські війська намагаються розвинути успіх після захоплення населеного пункту Чарівне. Основний тиск зараз спрямований на Гуляйпільське, куди ворог намагається підійти з південного та східного флангів.

Російське командування не застосовує масштабних механізованих колон, покладаючись на тактику поступового продавлювання. Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своїх регулярних звітах пояснюють, що російські війська все частіше використовують невеликі піхотні штурмові групи для виснаження української оборони, намагаючись непомітно накопичувати сили в лісосмугах та складному рельєфі.

Українські підрозділи протидіють цій тактиці превентивними ударами. Більшість ворожих груп (по 2-3 особи) виявляється та знищується артилерією і FPV-дронами ще на етапі підходу. Через неможливість безпечного скупчення сил, противник зазнає регулярних втрат і наразі не здатний забезпечити стабільне просування у бік Гуляйпільського.