Станом на травень 2026 року інтенсивність бойових дій на сході та півдні України не знижується

Російські окупаційні війська продовжують спроби прориву оборони Збройних сил України на кількох ключових напрямках. Хоча основні події розгортаються на території Донецької та Запорізької областей, географія цих боїв має пряме стратегічне значення для безпеки Дніпропетровщини. Захоплення територій у районі Покровська, Добропілля чи прорив біля Гуляйполя створюють потенційну загрозу наближення фронту до адміністративних кордонів Дніпропетровської області.

Ситуація на Гуляйпільському напрямку: спроби просочення та боротьба за сіру зону

На південному відрізку фронту основний тиск противника концентрується на лінії Гуляйпільське – Верхня Терса – Воздвижівка. Ці населені пункти залишаються пріоритетними для російського командування, яке намагається виявити вразливі місця в українській обороні для подальшого розширення зони контролю.

Замість масованих штурмів із залученням великої кількості бронетехніки, російські війська роблять ставку на дрібні піхотні просування. Фіксуються спроби проникнення ворожих груп у східну частину села Гуляйпільське. Використовуючи складний рельєф, залишки будівель та лісосмуги, піхота противника намагається закріпитися на околицях.

Однак повноцінно облаштувати позиції в житловій забудові їм не вдається. Українські підрозділи оперативно реагують на спроби накопичення сил, завдаючи ударів по ворогу ще на етапі висування. Фактично у східній частині населеного пункту сформувалася зона постійного вогневого контролю, де малі групи противника зазнають значних втрат до моменту закріплення. Наразі ситуація характеризується скоріше як спроба виснаження української оборони, а не підготовка до масштабного прориву.


Буферна зона на Олександрівському напрямку: війна безпілотників

На рубежі Калинівське – Новомиколаївка тривають важкі позиційні бої. За даними візуального контролю, російські війська намагаються взяти під вогневий контроль усю сіру зону, перешкоджаючи будь-яким переміщенням українських сил.

Особливістю цього відрізку є масове та системне застосування безпілотних літальних апаратів. У повітрі постійно перебувають ударні дрони типу «Молнія-2» та FPV-квадрокоптери, які націлені на логістичні шляхи, підходи до позицій та лісосмуги. Через інтенсивне використання БПЛА тут утворилася небезпечна буферна зона виснаження.

Попри постійний тиск та артилерійський вогонь, бої за Калинівське тривають. Українські військові утримують позиції, не дозволяючи ворогу розширити зону контролю. Збереження поточної динаміки залишає за ЗСУ можливість відновити повний контроль над Калинівським, проте успіх напряму залежить від ефективності радіоелектронної боротьби (РЕБ) та здатності забезпечувати логістику в умовах постійного полювання ворожих дронів.

Покровський та Добропільський напрямки: загроза східним кордонам Дніпропетровщини

Найбільш динамічною та складною залишається ситуація на сході, зокрема в районі Добропілля та Покровська. Ці міста виконують роль важливого логістичного щита, що прикриває східні кордони Дніпропетровської області (відстань від Добропілля до межі Дніпропетровщини становить близько 30-35 кілометрів автошляхами).

Північно-східніше Василівки зафіксовано просування російських штурмових груп у районі балки. Противник використовує природні укриття для прихованого наближення. Водночас українські оператори оперативно виявляють та знищують ці групи, перетворюючи територію на розтягнуту сіру зону взаємного полювання. Ворог також намагається просуватися малими групами в напрямку Мирного та Шевченка, але наражається на щільний вогонь українських мінометів та FPV-дронів.

На Добропільському векторі російське командування суттєво посилило авіаційну компоненту. Інтенсивність застосування фугасних авіаційних бомб (ФАБ-250, ФАБ-500) з модулями УМПК значно зросла. Удари завдаються не лише по передових позиціях, а й по тилових маршрутах забезпечення. Це, в поєднанні з роботою ворожих FPV-екіпажів, суттєво ускладнює переміщення техніки та постачання.


Експертна оцінка: стратегічні цілі та ризики

Аналізуючи поточну ситуацію, фахівці сходяться на думці, що мета російських військ полягає у створенні максимальної напруги на виснаження та поступовому наближенні до ключових логістичних вузлів.

Як повідомляють аналітики Інституту вивчення війни (ISW), операції противника на Покровському напрямку мають на меті не лише захоплення адміністративних кордонів Донецької області, але й порушення українських наземних ліній зв'язку (GLOCs), що створює опосередковану загрозу для логістики, яка спирається на східні райони Дніпропетровської області. Відстань до кордонів області поступово скорочується, що збільшує ризики застосування далекобійної артилерії по українських тилах.

Своєю чергою, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко в аналітичних матеріалах для профільного видання Defense Express неодноразово наголошував, що головним інструментом продавлювання української оборони на цих напрямках залишається керована авіація. Саме використання ФАБів дозволяє російським військам руйнувати інфраструктуру та позиції до підходу піхоти, що пояснює хаотичне, але безперервне просування ворога малими групами у зруйновані населені пункти, такі як Гуляйпільське.

З огляду на ці фактори, вирішальну роль у стабілізації фронту та захисті кордонів Дніпропетровщини у найближчі місяці відіграватиме контрбатарейна боротьба, наявність засобів ППО для протидії носіям керованих авіабомб та безперебійне постачання безпілотних систем для Збройних сил України.