Календарні літні дні 1979 року для жителів Курилівки — затишного селища на лівому березі Дніпра навпроти Кам’янського — назавжди розділилися на «до» та «після». 11 серпня о 13:35 у небі над цим районом на висоті майже дев'ять тисяч метрів розігралася одна з найстрашніших трагедій в історії радянської авіації. Зіткнулися два пасажирські лайнери Ту-134, забравши життя 178 людей, серед яких була і легендарна ташкентська футбольна команда «Пахтакор».

Радянська влада максимально засекретила подробиці, висунувши суху офіційну версію про помилку диспетчерів. Проте свідчення очевидців та дослідження уфологів досі змушують замислитися: чи не стала причиною катастрофи загадкова аномальна зона?

Містика з перших вуст: «Кулі у небі та засліплені прилади»

«Мені тоді було дванадцять років, ми з хлопцями гралися біля річки», — згадує житель Курилівки Олександр Петрович. — «День був спекотний, але небо раптово затягнуло якимись дивними, майже фіолетовими хмарами. Раптом почувся страшний гуркіт, схожий на розряд грому, але без блискавки. Коли ми підняли голови, то крізь хмари побачили дивні спалахи і три світні кулі, які рухалися абсолютно хаотично, а потім ніби розчинилися в повітрі. Вже за кілька хвилин з неба почали падати уламки заліза та папери. Лише через роки, спілкуючись із дослідниками, я дізнався, що схожі свічення у небі над лівобережжям місцеві помічали за кілька днів до трагедії. Нам казали, що це військові навчання, але страх залишався».

Читайте також: Містерії Кам’янського: про що мовчать пусті будинки Самишиної балки

Серед матеріалів, які згодом збирали незалежні розслідувачі та уфологи, фігурували звіти про дивну поведінку побутової техніки в селищі того дня.

У багатьох будинках Курилівки та на околицях Кам’янського за кілька хвилин до зіткнення літаків раптово зник радіозв’язок, а стрілки механічних годинників у деяких очевидців починали хаотично поспішати. Складалося враження, що весь район на мить опинився всередині гігантського електромагнітного купола.

Історичний бекграунд: таємниці повітряного коридору та ПХЗ

Район над Кам’янським та Курилівкою у радянські часи вважався стратегічно надскладною зоною. З одного боку, тут перетиналися інтенсивні цивільні авіаційні маршрути, що з’єднували республіки СРСР. З іншого — небо над промисловим Кам’янським суворо охоронялося системами ППО через роботу секретного Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ), який займався переробкою уранових руд.

Будь-які масштабні індустріальні та уранові об’єкти, як відомо, створюють специфічні теплові та іонізаційні висхідні потоки в атмосфері. Довкола хвостосховищ ПХЗ та закритих промислових зон неодноразово фіксували локальні викиди енергії, які радянські секретні служби ретельно приховували від радіолокаційних систем цивільної авіації.

Серед дослідників катастрофи існує гіпотеза, що саме специфічний атмосферний фон над промисловим вузлом Кам'янського міг спровокувати різке збурення в іоносфері, яке на кілька критичних хвилин «осліпило» радари диспетчерського пункту в Харкові та вивело з ладу бортові системи навігації обох літаків Ту-134.

Що кажуть науковці: атмосферні лінзи та електромагнітні пастки

Якщо відкинути класичні теорії про «інопланетян» та зосередитися на фізиці атмосфери, феномен Курилівської катастрофи отримує складне, але цілком наукове пояснення.

По-перше, це блукаючі плазмоїди та кулясті блискавки. Фізики зазначають, що у місцях сильного промислового забруднення повітря та над тектонічними розломами (яким є русло Дніпра на стику кристалічного щита) під час літньої спеки можуть утворюватися рідкісні природні явища — локальні плазмоїди або атмосферні «лінзи». Зовні вони виглядають як світні кулі, які й спостерігали очевидці. Така концентрація плазми має колосальний електромагнітний заряд, здатний миттєво вивести з ладу цифрову та аналогову техніку в радіусі кількох кілометрів.

По-друге, ефект геопатогенного резонансу. Сучасні екологи, які вивчають вплив великих річкових долин, наголошують: русло Дніпра в районі Кам'янського має складну підземну геодинаміку. Поєднання потужних підземних водних потоків, гранітних пластів та штучних уранових хвостосховищ створює постійне вертикальне випромінювання. За певних погодних умов це випромінювання вступає в резонанс із грозовими фронтами у верхніх шарах атмосфери. Літаки, пролітаючи через таку невидиму «пастку», зазнають раптового удару турбулентності та електромагнітного шоку, що робить їх практично некерованими.

Пам’ять крізь роки

Сьогодні на мысцы катастрофи в Курилівцы стоїть зворушливий пам’ятник загиблим футболістам «Пахтакора» та іншим жертвам того трагічного рейсу — журавлі, що летять у небо, та розірваний футбольний м’яч. Для більшості це місце скорботи та нагадування про людську помилку.

Але для тих, хто вивчає таємниці нашого краю, небо над Курилівкою залишається зоною, де сили природи, людські технології та підземна енергія Землі одного серпневого дня зійшлися в смертельному поєдинку, залишивши по собі більше запитань, ніж відповідей. Ця стаття не має на меті образити почуття людей, які постраждали від трагічних подій 1979 року, а лише розкриває інший — міфічний бік місцевого фольклору та пропонує логічні пояснення для місцевих легенд.

Нагадуємо, Кам’янське – місто с багаторічною історією, в якій можна знайти багато цікавих подій від давніх часів до сьогодення. Ми звикли дивитися на нього як на щось звичне та посереднє, однак мало хто знає, що наше місто має чим здивувати та зацікавити.