Від весільного бізнесу до оборони Ірпеня: шлях уродженця Кам’янського Анатолія Колєснікова

Історія оборони Київщини у лютому-березні 2022 року складається з тисяч доль. Однією з найбільш знакових для громади міста Кам’янське (колишній Дніпродзержинськ) стала постать Анатолія Колєснікова — чоловіка, який обміняв успішний бізнес та цивільний спокій на зброю, щоб захистити місто, яке стало йому другим домом.

Читайте також: «Квиток в один кінець»: що чекає на бійців у СЗЧ після вироку суду і чому СІЗО стане пасткою

Становлення та цивільне життя: з берегів Дніпра до передмістя столиці

Анатолій Колєсніков народився 28 квітня 1991 року в місті Кам’янське. Саме тут пройшли його дитячі роки та навчання у престижному закладі — колегіумі № 16. Проте професійний шлях повів юнака далі: він обрав кар'єру правоохоронця, вступивши до Державного податкового університету в Ірпені.

Життя Анатолія було зразком "self-made" особистості. Разом із дружиною Мариною, з якою вони познайомилися ще студентами, Анатолій збудував не лише міцну родину, а й кілька успішних проєктів:

  • Власний весільний салон.

  • Туристичну агенцію, відкриту у 2018 році.

  • Кар'єру в силових структурах (від податкової міліції до Бучанської виправної колонії).

На момент початку повномасштабного вторгнення Анатолій Колєсніков обіймав посаду заступника начальника КП «Муніципальна варта» Ірпінської міської ради.

Читайте також: Пережив пекло Бахмута та втратив ноги: ветеран з Дніпропетровщини щодня рятує поранених бійців

Оборона Ірпеня та останній бій

24 лютого 2022 року о 06:00 ранку Анатолій вже був на робочому місці. Попри те, що дружина була на сьомому місяці вагітності, він навідріз відмовився від евакуації. Як професіонал, що добре знався на зброї та військовій історії, він розумів ризики, але обрав шлях захисту цивільних.

Співробітники Муніципальної варти Ірпеня в ті дні виконували критично важливі функції:

  1. Евакуація населення: Допомога людям у проходженні через зруйнований міст у Романівці.

  2. Логістика поранених: Транспортування постраждалих до лікарень під обстрілами.

  3. Правопорядок: Боротьба з мародерством у напівпорожньому місті.

Трагедія сталася 5 березня 2022 року. За свідченнями побратимів, екіпаж Анатолія отримав наказ висунутися в район Стоянки. На той момент інформація про оперативну обстановку була суперечливою: як з'ясувалося пізніше, російські війська вже прорвали блокпост. Автомобіль захисників потрапив під прямий обстріл. Анатолію було лише 30 років.

Читайте також: Чи достатньо фортифікацій на Дніпропетровщині - бійці ЗСУ розповіли про укріплення регіону

Офіційні дані та вшанування пам'яті

Згідно з офіційними звітами, Ірпінь став одним із форпостів, що зупинили просування ворога до Києва. За мужність, виявлену під час оборони міста, багато бійців Муніципальної варти були представлені до державних нагород.

Довідка: Битва за Ірпінь тривала з 27 лютого по 28 березня 2022 року. За даними Ірпінської міської ради, під час бойових дій та окупації у місті загинуло понад 300 цивільних осіб та десятки захисників з-поміж добровольців та ТрО.

Донька Анатолія, Вікторія, народилася у травні 2022 року — через два місяці після загибелі батька. Сьогодні пам'ять про героя з Кам’янського зберігають не лише в його рідному місті, а й в Ірпені, де його ім'я вписане в історію визволення Київщини.