У селах Дніпровського району масово пересихають ставки та колодязі - люди залишаються без води для худоби й господарських потреб
Екологи фіксують тривожний тренд і вважають це ознакою глобальних кліматичних змін. Про це повідомляє «Суспільне».
У Якимівці дно колишніх ставків вкрилося тріщинами. За словами селян, рівень води почав різко знижуватися ще навесні. Сьогодні площа майже 20 гектарів перетворилася на сухий котлован.
Місцевий житель Михайло згадує, що раніше тут водилася риба й раки, а водойма давала воду для худоби та господарства. Тепер від ставка залишилося лише замулене дно.
Його слова підтверджує сусідка Оксана. Вона розповідає, що через пересихання водойм зникла вода й з криниць.
«У нас було дві криниці з гарною водою, тепер вона гірка й непридатна. Худобу доводиться водити за кілька кілометрів у сусідній ставок», - каже жінка.
Читайте також: Чому водойми Дніпропетровщини зникають та чи є шанс їх урятувати
Не краща ситуація й у Людмили, яка тримає 12 корів. На день їм потрібно до 120 літрів води. Якщо раніше вистачало колодязної, то тепер господарка витрачає години, щоб дістатися до ще живих водойм.
У сусідньому селі Луч ставок фактично перетворився на калюжу. За словами старости Промінського округу Сергія Кальченка, у чотирьох селах рівень води падає щотижня.
«Сьогодні вже неможливо напоїти худобу у старих ставках - тварини просто в'язнуть у мулі», - пояснює він.
Це наслідок зміни клімату
Еколог Вадим Манюк підтверджує: у регіоні спостерігається стійкий тренд на обмілення річок та пересихання ставків. Ситуація особливо загострилася останні два роки через аномально малу кількість опадів.
«Такі сигнали фіксуються долинами Орелі, Самари, Вовчої, а також у Криворіжжі. Якщо тенденція збережеться, висихати можуть і великі водоймища», - попереджає фахівець.
За його словами, кліматичні зміни стають новою реальністю для України. Вихід він вбачає у контролі за використанням закритих резервуарів, раціональному розподілі води та впровадженні сучасних систем збереження ресурсів.
Раніше ми розповідали, що Дніпропетровська область, серце української промисловості, опинилася в епіцентрі серйозної екологічної кризи. Водойми регіону досягли критичного рівня забруднення. Основну загрозу становлять металургійні та гірничодобувні підприємства, які, працюючи за застарілими технологіями, скидають у водойми неочищені стічні води, насичені важкими металами та хімічними речовинами. Ці шкідливі компоненти накопичуються у воді, отруюючи не лише її, а й навколишній ґрунт, а згодом - і продукти харчування.