Дніпропетровська область, серце української промисловості, опинилася в епіцентрі серйозної екологічної кризи

За даними, озвученими членом Ради Української водної асоціації Леонідом Бицюрою, водойми регіону досягли критичного рівня забруднення.

Промислове навантаження: токсини у воді та ґрунті

Основну загрозу становлять металургійні та гірничодобувні підприємства, які, працюючи за застарілими технологіями, скидають у водойми неочищені стічні води, насичені важкими металами та хімічними речовинами. Ці шкідливі компоненти накопичуються у воді, отруюючи не лише її, а й навколишній ґрунт, а згодом - і продукти харчування.

Аграрна діяльність: прихована загроза

Не менш небезпечним є і сільське господарство. Інтенсивне використання агрохімікатів - пестицидів, інсектицидів та мінеральних добрив - призводить до забруднення ґрунтових вод, які потрапляють у річки та озера.

Читайте також: Каналізаційні стоки затопили проспект Шевченка в Кам’янському

Свинокомплекси й птахоферми виробляють величезні обсяги органічних відходів, що спричиняють явище евтрофікації - стрімке розмноження водоростей, яке викликає дефіцит кисню та масову загибель водної флори й фауни.


Комунальні стоки: проблема недоступної очистки

Багато населених пунктів області не мають ефективних очисних споруд. Як наслідок, у водойми потрапляють побутові та мікробіологічні забруднення, залишки фармацевтики й хімічних засобів, що значно погіршує якість води та підвищує ризики для здоров’я людей.

Екологічні ризики фронтової зони

Окрему загрозу становлять затоплені шахти на територіях, наближених до бойових дій. Відсутність доступу до електроенергії та обладнання унеможливлює відкачку токсичних вод, які накопичуються під землею, і це може призвести до масштабної екологічної катастрофи.

Що потрібно робити?

Ситуація вимагає негайного та комплексного підходу:

  • Модернізація промислових підприємств із впровадженням сучасних систем очищення;
  • Перехід на екологічно чисті методи агровиробництва;
  • Розбудова та оновлення систем комунальної очистки;
  • Створення програм моніторингу та реабілітації водойм;
  • Залучення громадськості та міжнародної підтримки.

Без рішучих кроків проблема загрожує не лише екосистемі, а й здоров’ю мільйонів мешканців регіону. Вода, як основа життя, потребує захисту вже зараз.