Зупинка металургії може призвести до каскадного ефекту негативних наслідків в усій українській економіці
У серпні 2026 року російські обстріли вивели з ладу два ключові металургійні підприємства, на які припадає 72% українського виробництва сталі: «Запоріжсталь» українського холдингу «Метінвест» та «Кріворіжсталь» міжнародної корпорації ArcelorMittal. Строки їхнього відновлення невідомі, а простій може спричинити вкрай негативні наслідки для всієї української економіки: починаючи від здорожчання будівництва і закінчуючи послабленням гривні.
Детальніше читайте в матеріалі LIGA.net.
Українські металурги зупиняються через обстріли
До 2026 року українська металургія підійшла виснаженою - проте не зломленою. Хоча одразу після повномасштабного вторгнення випуск сталі впав на понад 70%, п'ять підприємств на контрольованій території країни, здатних виготовляти цей металевий сплав, відновлювали виробництво.
У 2025 році металургійна промисловість виготовила 7,4 млн т сталі — проти 6,3 млн т у 2022-му і за максимально можливого обсягу у 8 млн т. Разом з іншими підприємствами гірничо-металургійного комплексу (ГМК) вона забезпечила 5,5% вітчизняного ВВП. Експорт металопродукції, враховуючи чавун, дав Україні 11,7% від усіх валютних надходжень за минулий рік.
Утім, вже у 2026 році тренд розвернувся до падіння. До цього призвели декілька регуляторних та економічних факторів, які супроводжували галузь протягом усього поточного року. Головними негативними чинниками стали жорсткі обмеження на імпорт сталі з боку ЄС, про які LIGA.net розповість в окремому матеріалі.
З середини літа падіння прискорилося, але вже через безпекові причини, які вийшли на перший план серед проблем галузі.
Галузь страждала від російських обстрілів і до цього. Лише за п'ять перших місяців 2026 року кількість ракетних ударів по регіонах, де розташовані українські металургійні підприємства, зросла вдвічі-втричі, коментує LIGA.net аналітик профільного видання GMK Center Андрій Глущенко.
"Свої підрахунки він робив за інформацією з відкритих джерел. «У подальші місяці удари посилилися», - каже аналітик.
Наприкінці липня окремою проблемою, що призвела до зупинки ГМК-підприємств, стали обстріли портів Великої Одеси. Вони фактично заблокували вивезення будь-якої української продукції Чорним морем.
Залізниця та вантажівки - погана заміна морю
Автомобільні та залізничні перевезення дорожчі за морські. Для високомаржинальних категорій металопродукції експортні ціни можуть покрити витрати на логістику, писали в GMK Center. Наприклад, компанія «Інтерпайп Сталь», що виготовляє труби, переорієнтувала експорт: до клієнтів у Європі постачання йдуть автотранспортом, а на інші ринки - через один з європейських портів.
Водночас альтернативне транспортування нерентабельне для сировинної частини українського ГМК. Унаслідок закриття портів і низьких світових цін на залізну руду три гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) компанії Ferrexpo і Південний ГЗК «Метінвесту» припинили видобуток руди.
Здатність використовувати автомобільні та залізничні перевезення також залежить від обсягу вантажу, уточнює Андрій Глущенко. Якщо компанії треба перевезти 20 000 т продукції, автотранспорт буде занадто дорогим рішенням. А залізниця має обмежений парк вагонів.
«Нас очікує повторення ситуації 2022 року, коли через зупинку морського коридору всі експортні підприємства змагалися між собою за доступ до перевезень», - прогнозує Глущенко з GMK Center.
Унаслідок блокади портів у його компанії вважають вірогідною подальшу зупинку не тільки цих, але й інших орієнтованих на експорт гірничорудних підприємств.
Читайте також: Від підтримки до обмежень: як нові квоти ЄС ставлять під удар експорт української сталі
Наступними після ГЗК почали зупинятися сталеливарні компанії - але вже через удари безпосередньо по заводах. 11 серпня були пошкоджені енергетичні підрозділи та інфраструктура «Запоріжсталі», а також основні й допоміжні потужності доменного виробництва. Наразі комбінат не працює, підтвердили LIGA.net у пресслужбі «Метінвесту».
За кілька днів після цього, 16 серпня, до подібних наслідків - пошкодження основних об'єктів енергетичного та доменного виробництв - призвела атака на «АрселорМіттал Кривий Ріг». Виробничі процеси заводу були частково зупинені, повідомили в компанії.
Читайте також: Європейці казали викинути: Метінвест за декілька днів відновив критичне обладнання після російського удару
Чи зможуть підприємства відновити роботу
На запитання LIGA.net про строки відновлення у пресслужбі «АрселорМіттал» не відповіли, пославшись на безпекові ризики. У «Метінвесті» вказали, що «Запоріжсталь» вже не вперше за час повномасштабної війни зазнає обстрілів - проте масштаб уражень 11 серпня став безпрецедентним.
«Востаннє «Запоріжсталь» зазнавала руйнувань такого рівня хіба що під час Другої світової війни», — повідомляють у компанії.
Наразі фахівці оцінюють пошкодження, визначають послідовність дій, шукають технічні рішення та необхідні ресурси для відновлення. Але називати конкретні терміни в «Метінвесті» вважають передчасним. Вони залежатимуть не тільки від характеру пошкоджень, а й від безпекової ситуації та деяких інших чинників, які компанія не може контролювати, пояснили у пресслужбі.
«Для повноцінного повернення «Запоріжсталі» до стабільної роботи недостатньо відновити лише виробничі потужності. Має працювати весь ланцюг - від постачання сировини до відвантаження готової продукції споживачам. Критично важливо для цього розблокувати роботу портів Великої Одеси», - наголосили в «Метінвесті».
На відновлення доменного виробництва «Запоріжсталі» може знадобитися $200 млн, оцінює співзасновник аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Анатолій Амелін. Таку оцінку він отримав від кількох спеціалістів, з якими спілкувався щодо можливостей відновлення підприємства.
Якщо вона правильна, навряд чи компанії вдасться під час війни знайти джерело інвестицій для ремонту у наближеному до бойових дій регіоні, вважає Амелін. Наявний державний механізм страхування воєнних ризиків обмежений 30 млн грн — і тому не здатен покрити витрати на ремонти. Не дають стимулів для відновлення і фінансові результати металургів. Майже всі з них останнім часом працювали зі збитками.
Каскадний ефект: якими будуть наслідки для економіки
У 2025 році на Запорізький та Криворізький металургійні комбінати припадало 72% української виплавки сталі, каже Андрій Глущенко. Виходячи з цього, у разі повної зупинки цих двох підприємств її виробництво може зменшитися приблизно на 2 млн т до кінця 2026 року, підрахувала LIGA.net.
Випадіння таких обсягів поставить під питання задоволення потреб внутрішнього ринку, додає спеціаліст GMK Center.
«Запоріжсталь» і «АрселорМіттал Кривий Ріг» спеціалізуються на різних типах металопродукції: плоскому (сталеві листи, рулони) та довгому прокаті (серед іншого, арматура) відповідно. Обидві категорії можуть застосовуватися під час будівництва, яке є основним драйвером споживання сталі в Україні.
Читайте також: Втрата мільярдів доларів та падіння ВВП: як нові квоти ЄС вдарять по економіці України
Унаслідок уражень металургійних заводів Україні може знадобитися більше імпорту плоского прокату, а також, можливо, і довгого прокату, вважає старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Денис Саква.
Налагодження імпорту може стати складним завданням. Україна ще у першому півріччі 2026-го збільшила ввезення металопродукції, але надходила вона переважно морським коридором з Туреччини. Метзаводи цієї країни, зокрема завдяки доступу до дешевих російських напівфабрикатів, пропонували нижчі ціни на прокат.
«З металом з ЄС - інша історія. Вартість металопродукції на європейському ринку для України дуже висока. Тому постачання з ЄС виглядають економічно недоцільними», - каже Глущенко.
Через логістичні витрати зростання частки імпорту сталі неодмінно збільшить собівартість будівництва, підсумовує Амелін. У 2025 році будівництво зростало в обсягах не тільки завдяки новому житлу, але й через поточну потребу у відновленні інфраструктури, створенні інженерного захисту.
Амелін наводить приклад «Укрзалізниці», у якій обіймає посаду незалежного члена наглядової ради. «За час повномасштабної війни в «Укрзалізниці» було зруйновано кілька десятків мостів, але ми їх дуже швидко відновлювали - зокрема тому, що закуповували український метал. Без нього це буде робити важче і дорожче», - каже співзасновник Українського інституту майбутнього.
Вплив металургійної кризи не обмежиться будівництвом і може створити «каскадний ефект» негативних наслідків для всієї економіки, передбачає Амелін. І перелічує загрози.
Скорочення експорту та збільшення імпорту поглибить дефіцит торгового балансу, який у першому півріччі 2026 року вже зріс на $10 млрд рік до року. За підсумками 12 місяців торговий дефіцит може сягнути $89 млрд, прогнозував Нацбанк у своєму інфляційному звіті за липень.
Щоб задовольняти потреби в імпорті, у разі нестачі власних валютних надходжень Україна буде змушена наростити як державні, так і приватні запозичення. Для обслуговування боргів потрібно знаходити внутрішні джерела фінансування, яких, окрім збільшення податків, залишається небагато.
Зменшення валютних надходжень також ускладнить підтримку курсу гривні. НБУ контролював його протягом усього часу великої війни через валютні інтервенції. Тільки за 2025 рік регулятор продав на міжбанку $36 млрд. Щоправда, це йому дозволяють робити великі золотовалютні резерви, які завдяки підтримці міжнародних партнерів лише зростали. На 1 серпня вони становили $51,2 млрд.