Українське трудове законодавство забезпечує надійний фінансовий захист для громадян, які змушені припинити професійну діяльність через серйозне погіршення самопочуття чи отримання інвалідності.

У Державній службі з питань праці детально роз’яснили алгоритм розрахунку та обов'язковий перелік грошових сум, які роботодавець має виплатити підлеглому в день його звільнення.

Що каже закон

Процедура розірвання трудових відносин за таких обставин чітко регламентується пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Вона застосовується тоді, коли виявляється повна неможливість подальшого виконання людиною своїх прямих посадових обов’язків або підтверджується тривала проблема зі здоров’ям, що заважає якісній роботі. Захист прав таких працівників перебуває під суворим контролем профільних відомств, а будь-які затримки фінансування вважаються грубим порушенням.

Три обов'язкові грошові виплати під час фінального розрахунку

Коли трудовий договір припиняється на підставі медичних показань, бухгалтерська служба підприємства зобов'язана нарахувати працівникові комплексний пакет виплат. Окрім стандартної заробітної плати, яка покриває фактично відпрацьований час на дату видачі наказу про звільнення, роботодавець нараховує повну грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних основних та додаткових відпусток згідно зі статтею 83 КЗпП.

Читайте також: Звільнення з військової служби за віком: коли та як це можливо під час воєнного стану

Найголовнішим елементом фінансової підтримки в такій ситуації є вихідна допомога, правила нарахування якої закріплені у статті 44 КЗпП. За законом її мінімальний розмір не може бути меншим за один середньомісячний дохід конкретного співробітника. Водночас приватні компанії та фірми, які не фінансуються напряму з державного бюджету, мають право проявити додаткову турботу про персонал. Вони можуть самостійно затвердити у своєму колективному договорі значно більший розмір вихідної допомоги для таких випадків, що є додатковим бонусом для працівника.

Алгоритм дій для керівника та захист прав у разі відмови у виплатах

Для уникнення штрафів від контролюючих органів адміністрація підприємства має суворо дотримуватися закону: правильно та безпомилково оформити юридичну підставу звільнення в трудовій книжці, своєчасно і в повному обсязі провести фінансовий розрахунок у день звільнення, а також детально вивчити внутрішні положення колективного договору щодо наявності додаткових соціальних гарантій.

Якщо ж роботодавець ігнорує законні вимоги, відмовляється нараховувати середньомісячну вихідну допомогу або затримує видачу грошей за відпустку, звільнений працівник має повне право на захист. Фахівці Держпраці радять у таких випадках негайно звертатися з офіційною скаргою до територіальних управлінь Служби праці для проведення інспекційної перевірки або одразу подавати позовну заяву до суду, оскільки закон повністю стоїть на боці людини, яка втратила заробіток через хворобу.

Нагадуємо, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) чітко наголошує: досягнення пенсійного віку не є підставою для звільнення. Конституція та Кодекс законів про працю (КЗпП) гарантують рівність прав незалежно від віку, а дискримінація – пряме порушення закону.