Дніпропетровська область традиційно залишається лідером в Україні за кількістю виявлених археологічних пам'яток

За офіційними даними Міністерства культури та інформаційної політики, на території регіону налічується понад 7 тисяч зареєстрованих курганів. Проте історичний ландшафт навколо Кам'янського та піщані дюни Приорілля поступово втрачають свою автентичність. Степові піраміди, що століттями зберігали таємниці скіфської епохи та козацької доби, сьогодні масово руйнуються часом, агропромисловістю та нелегальними шукачами старовини.

Історія під загрозою: масштаб проблеми на Дніпропетровщині

Територія сучасного Кам'янського та прилеглі землі басейну річки Оріль історично формували природний коридор, яким пересувалися кочові племена, а згодом — проходили кордони вольностей Запорозьких. Відповідно, концентрація поховальних комплексів тут є надзвичайно високою.

Проблема полягає в тому, що більшість цих пам'яток розташовані на землях сільськогосподарського призначення або у віддалених лісових урочищах. Це створює ідеальні умови для нелегальних розкопок. За статистикою правоохоронних органів, щорічно фіксуються десятки випадків пошкодження культурного шару, проте до суду доходять одиниці справ через складність доведення факту злочину на місці.

Козацькі застави біля Романкового та скіфська спадщина

Особливу цінність для істориків становлять околиці колишнього села Романкове (нині — частина Кам'янського). Згідно з картографічними матеріалами XVIII століття, тут розташовувалися козацькі зимівники та застави, що контролювали переправи через Дніпро. Поруч із ними часто знаходять давніші, скіфські та сарматські кургани.

Основні об'єкти, що привертають увагу нелегальних копачів:

  • Скіфські поховання раннього залізного віку: часто містять елементи кінської збруї, наконечники стріл та, у рідкісних випадках, вироби з дорогоцінних металів.

  • Сарматські могили: вирізняються специфічним інвентарем, зокрема короткими мечами-акінаками.

  • Козацькі цвинтарі та місця застав: містять предмети побуту, натільні хрести, зброю та монети XVII-XVIII століть.

Саме через легенди про заховане "золото скіфів" та "скарби характерників" кургани Кам'янського району піддаються систематичному шурфуванню металошукачами.

Експертна думка: чому ми втрачаємо спадщину

Професійні археологи наголошують, що діяльність нелегальних копачів знищує не лише фізичні артефакти, але й науковий контекст, без якого знахідка перетворюється на звичайний сувенір.

Юрій Болтрик, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України та відомий дослідник скіфських курганів, неодноразово звертав увагу на критичний стан пам'яток. У матеріалі видання "Урядовий кур'єр" він зазначає, що грабіжники діють організовано, використовуючи сучасні георадари та важку техніку, залишаючи після себе лише знищену стратиграфію поховання, відновити яку науковцям вже неможливо.

Аналогічну позицію висловлюють фахівці з Дніпра, які безпосередньо працюють з місцевим ландшафтом. Керівник Дніпровської археологічної експедиції Дмитро Тесленко в аналітичному матеріалі "Радіо Свобода" для розповідає про наслідки такого втручання:

"Для науки курган — це не просто місце, де лежать речі. Це складна архітектурна споруда, яка містить дані про клімат, соціальну ієрархію, вірування та побут давніх людей. "Чорні археологи" руйнують цю інформаційну капсулу за лічені години заради кількох мідних чи срібних предметів, назавжди стираючи сторінку історії".

Що чекає на степові піраміди Приорілля

На сьогодні захист археологічної спадщини Дніпропетровщини тримається переважно на зусиллях місцевих краєзнавців, свідомих аграріїв та поодиноких інспекціях пам'яткоохоронних структур. Для вирішення проблеми руйнування курганів навколо Кам'янського необхідні комплексні кроки:

  1. Інвентаризація: проведення сучасного супутникового сканування (LIDAR) для точної фіксації меж усім наявних курганів.

  2. Юридичний захист: винесення меж пам'яток в натуру (встановлення охоронних знаків) та жорсткий контроль за землевідведенням.

  3. Посилення відповідальності: реальне кримінальне покарання за використання металошукачів на територіях історико-культурного призначення без відповідного відкритого листа від Міністерства культури.

Якщо держава та місцеві громади не змінять підхід до охорони степових пірамід, таємниці скіфських вождів та козацьких застав Кам'янського залишаться лише в легендах, а їхні матеріальні свідчення осядуть у приватних закритих колекціях.