Є люди, чия присутність не потребує гучних слів
Вони просто є — поруч, на своєму місці, у роботі, у тиші, в надійності. Вікторія Юріївна Карпенко — саме така.
У травні 2024 року вона знову переступила поріг рідного підприємства, повернувшись після важливого та складного етапу життя. Повернулася з досвідом, що не потребує афішування, і з внутрішньою гідністю, яка говорить сама за себе.
Читайте також:ЮЖКОКС платить за рекомендації: як отримати бонус до окладу за допомогу в пошуку кадрів
Упродовж чотирьох років Вікторія присвятила себе справі захисту та безпеки населення України. Вона піклувалася про здоров’я побратимів і надавала першу медичну допомогу в обставинах, де кожна хвилина могла врятувати життя.
Сьогодні вона працює в цеху моноетаноламінової очистки. Та за цим спокійним формулюванням — роки сумлінної праці, знайомі обличчя, численні події та шлях, прокладений із повагою до справи й людей.
За плечима Вікторії — понад два десятки років на підприємстві, переважно у сфері культури та соціальної роботи. Вона неодноразово була тією, хто створював свята, підтримував колектив, допомагав будувати зв’язки між людьми.
Читайте також:Людина, яка змінює світ навколо себе: портрет Геннадія Горохова з ЮЖКОКСу
Час, проведений поза підприємством, був непростим. Але Вікторія повернулася. Спокійно, стримано, без гучних історій. Просто — знову тут. І це, мабуть, найважливіше.