Ядерна спадщина Кам'янського: від першої атомної бомби до радіаційної загрози

76 років тому у місті Кам'янське  був отриманий перший високозбагачений уран для створення першої ядерної бомби на території Європи, пригадує Григорій Оленченко, ветеран праці ПХЗ. Ця подія стала частиною історії атомної епохи, що назавжди змінила долю регіону та його екологічний стан.

Читайте також: «Ядерний монстр» Кам’янського: звідки він взявся та що з ним робити далі

Будівництво Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ)

На початку 1948 року на майданчику нижче азотно-тукового заводу протягом одного тижня було знесене село на 230 дворів і розпочато будівництво ПХЗ (мешканців села переселили на "6-ту сотню", у Таромське, Карнаухівку та бараки на вулиці Колеусівській). Це підприємство стало ключовим у процесі збагачення урану для радянської ядерної програми. Уже в березні 1949 року тут було отримано перший уран, а в серпні того ж року на полігоні в Семипалатинську випробували першу радянську атомну бомбу.

За роки свого існування завод неодноразово змінював назви – від заводу шлакових добрив до «об’єкта №906». В умовах того часу екологічні ризики не враховувалися: захист працівників і природи не був пріоритетом, а слова "екологія" фактично не існувало.

Читайте також: Більшість українців підтримують створення ядерної зброї - дослідження Active Group

Занепад та екологічні проблеми

З розпадом СРСР уранове виробництво втратило актуальність, і завод раптово зупинив свою роботу без належного виведення з експлуатації. Обладнання та приміщення залишили без належного догляду, що призвело до руйнування захисних бар’єрів і поширення радіоактивного пилу.

Голова Кам'янської міської організації «Союз Чорнобиль України» Микола Нещерет так описував події 1991 року:

"Прийшла команда вимкнути рубильник. Рубильник вимкнули, і весь уран так і залишився в обладнанні. Цехи закрили, опломбували. Тоді ніхто не знав, на який час він буде законсервований і яка буде подальша доля всього комплексу. За найскромнішими підрахунками, тут захоронено 50 мільйонів тонн різних радіоактивних відходів."

Реструктуризація підприємства призвела до появи більш ніж 10 нових компаній, діяльність яких не була пов’язана з переробкою уранових руд. Однак на колишньому майданчику «ПХЗ» почали працювати десятки приватних підприємств, які навіть не усвідомлювали рівень радіаційного забруднення навколишнього середовища.

Читайте також: Ядерний монстр Кам'янського: влада, міжнародні організації та фахівці обговорили майбутнє хімзаводу

Сучасний стан та радіаційні загрози

Сьогодні одним із найнебезпечніших об’єктів на території заводу є хвостосховище «Дніпровське», яке покрите фосфогіпсом, що тимчасово стримує поширення радіонуклідів. Проте довгостроковий захист таких відходів залишається під питанням. Аналіз забруднення показав значне накопичення радіоактивних матеріалів у колишніх виробничих приміщеннях. Доза гамма-випромінювання у деяких місцях сягає 100 мкЗв/год, що перевищує природний фон у сотні разів.

За останні роки було здійснено низку заходів з радіаційного захисту:

  • Герметизація приміщень з високим рівнем забруднення.
  • Встановлення сучасної огорожі та посилення охорони.
  • Запровадження цілодобового радіометричного контролю.
  • Оснащення лабораторії ДП «Бар’єр» сучасним обладнанням.

Проте детальна інформація про подальшу дезактивацію території залишається малодоступною, а останні звіти щодо екологічного стану датуються 2021 роком.

Ядерний статус України: втрачений потенціал

Україна свідомо відмовилася не лише від ядерної зброї, а й від можливості володіти високозбагаченим ураном. Колишній міністр закордонних справ Вадим Пристайко зазначав:

"Ми перетворилися з країни, яка мала високозбагачений уран, у країну, яка більше не має навіть цієї технології і цих матеріалів. Ми не можемо зараз відновити наш ядерний статус або навіть прийти до високозбагаченого урану."

Остаточна передача запасів збагаченого урану відбулася у 2012 році за сприяння США та МАГАТЕ. В обмін Україна отримала низькозбагачений уран та фінансування на будівництво ядерної установки джерела нейтронів.

Кам'янське, яке стало одним із центрів зародження радянської атомної програми, сьогодні стикається з екологічними наслідками цього спадку. Попри здійснені заходи, повне вирішення проблеми радіаційного забруднення залишається відкритим питанням. Очищення території та безпека майбутніх поколінь залежать від подальших дій держави та міжнародної підтримки у сфері ядерної безпеки.

Раніше ми писали, що в міськраді кам’янчанам надали вказівки на випадок ядерного вибуху.