Сила жінки: Історія Олександри Кириленко з Олешок

Олександра Кириленко, уродженка Олешок Херсонської області, після окупації міста змушена була евакуюватися до Кам'янського. Вона не лише впоралася з труднощами переїзду та адаптації на новому місці, але й очолила волонтерський хаб організації «ВПО України».

Олександра активно допомагає переселенцям, організовуючи гуманітарну допомогу та підтримуючи сім'ї у скрутні часи, пише mis.dp.ua.

Читайте також: З Авдіївки у Кам'янське: історія Марії Черевань, яка знайшла опору на Каметсталі та зважилась народити третю дитину

Особливу увагу Олександра приділяє вихованню свого сина, який має розлад аутистичного спектру (РАС). Її підхід до виховання ґрунтується на розумінні та любові, вона завжди прагне знаходити "відкриті двері" в житті та ділиться цим підходом з іншими.

Читайте також: Історія успіху ВПО у Кам'янському: як гранти допомагають малому бізнесу втілювати мрії у життя

«Ми отримали грант від «Всеукраїнської освітньої платформи» на реалізацію освітнього проєкту «Дитинство з РАС» – з розладом аутистичного спектру. Дуже дякую Андрію Юзвенку, що допоміг встановити діагноз моїй дитині. Тому що, коли я кинулася за допомогою, виявилося, що в Дніпропетровській області до трьох років такий діагноз не встановлюють. Його встановлюють тільки в Києві, а там жахливі черги».

Її сила та рішучість надихають багатьох людей, показуючи, що навіть у найважчі часи можна залишатися людяними та сильними. Олександра є яскравим прикладом того, як, незважаючи на труднощі, можна робити великі справи та підтримувати тих, хто цього потребує.

«Ми не повинні ставити життя на паузу, а продовжувати реалізовувати своє життя там, де ми є. Опановувати нову спеціальність. Я мріяла бути медиком, наразі отримую цю спеціальність у Бахмутському медичному коледжі, буду фельдшером. Планую отримати спеціальність психолога на базі своєї вищої освіти бакалавра. Хочу звернутися до Центру зайнятості за отриманням ваучера на те, щоб отримати спеціальність психолога».

Читайте також: Від волонтера автороти до командира військовим підрозділом: історія кам'янчанина Андрія Іванченка

Попри всі труднощі, Олександра демонструє, що любов до життя та прагнення допомагати іншим можуть подолати будь-які перешкоди. Її діяльність у волонтерському хабі та особиста життєва позиція служать натхненням для багатьох людей, які знаходяться у подібних обставинах.

«Якщо я йду і бачу двері, я їх відчиняю, якщо вони не відчиняються, намагаюся знайти інші двері». Немає інших дверей, зносимо ті, які є, а що ж робити».