В Україні готується масштабна реформа системи комплектування війська, яка спрямована на цифровізацію процесів та відмову від примусових методів залучення громадян. Влада планує зробити мобілізаційні процедури більш прозорими, ефективними та зрозумілими для населення, повністю змінивши підходи до роботи Територіальних центрів комплектування (ТЦК).

Про ключові напрямки майбутніх оновлень в інтерв'ю 24 Каналу розповів заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса.

Табу на зниження віку та обов'язкову мобілізацію жінок

Одним із найбільш чутливих питань в суспільстві залишається ймовірне зменшення призовного віку чи запровадження нових обмежень на виїзд за кордон для юнаків віком від 18 до 24 років. За словами заступника керівника ОП, українська влада наразі взагалі не розглядає такі сценарії. Ці обмеження не перебувають навіть на рівні обговорення чи оцінки потенційних ризиків, а будь-які подальші кроки залежатимуть виключно від поточної оперативної ситуації на лінії фронту. Нагадаємо, що проти ідеї відправляти на фронт молодше покоління раніше неодноразово висловлювався й керівник Офісу президента Кирило Буданов, наголошуючи на катастрофічних демографічних наслідках для майбутнього держави.

Так само не йдеться і про запровадження обов’язкової мобілізації для жінок. Їхня участь у захисті Батьківщини залишається суто добровільною — на базі підписання контракту на загальних умовах. Зараз Міністерство оборони України активно працює над створенням нової привабливої програми служби, яка пропонуватиме однакові та комфортні умови для чоловіків і жінок. Торкаючись теми весняних інцидентів, коли частина українок автоматично опинилася у статусі «в розшуку» в базах даних, чиновник підтвердив, що це був виключно технічний збій системи електронного обліку, який уже виправили.

Кінець «бусифікації» та запуск електронних кабінетів

Найбільш очікувані зміни зафіксовані у новому законопроєкті №15236, який уже зареєстрували у Верховній Раді. Документ передбачає глибоке реформування та переформатування діяльності ТЦК. Головна мета закону — повністю забрати у військкоматів функції так званої силової мобілізації, що супроводжувалася жорсткими затриманнями громадян на вулицях міст, та перевести взаємодію з військовозобов'язаними у цифрове поле.

Читайте також: Демобілізація та нові умови контрактів у ЗСУ: що зміниться для військових Дніпропетровщини

Замість каральних функцій оновлені центри мають отримати сервісну та консультаційну роль. Вони допомагатимуть громадянам із підготовкою документів, надаватимуть юридичні роз’яснення та супроводжуватимуть процеси обліку. Левова частина бюрократичних процедур, включно з веденням облікових даних та надсиланням офіційних повідомлень, відбуватиметься через спеціальний мобільний додаток — електронний кабінет військовозобов’язаного.

Ставка на іноземних добровольців: умови та гарантії

Оскільки внутрішній мобілізаційний ресурс намагаються залучати більш м'якими методами, держава планує суттєво активізувати набір іноземних громадян до лав Сили оборони України. Наразі створена окрема профільна робоча група, яка аналізує успішний бойовий досвід окремих інтернаціональних підрозділів задля побудови єдиної загальнодержавної моделі рекрутингу.

Головне завдання реформи в цьому напрямку — максимально ліквідувати складні бюрократичні перепони, зробити процес оформлення іноземців швидким та прозорим. Павло Паліса окремо запевнив, що всі іноземні добровольці, які офіційно стануть на захист України, матимуть ідентичне грошове забезпечення, премії та повний пакет соціальних і медичних гарантій нарівні з українськими військовослужбовцями.

Нагадаємо, що питання встановлення чітких термінів перебування у війську залишається одним із найгостріших запитів українського суспільства та безпосередньо військовослужбовців. Нова ініціатива оборонного відомства та Офісу Президента пропонує механізм, який через реформування системи контрактів має на меті надати захисникам право на тривалий відпочинок та зрозумілі часові рамки служби.