У середині літа, зокрема в липні, на території Дніпропетровської області можна спостерігати активний період вигодовування пташенят бджолоїдки звичайної (лат. Merops apiaster)

Цей вид, також відомий як золотистий щурик, вирізняється нетиповим для помірних широт строкатим забарвленням, через що його часто порівнюють із тропічними птахами. Популяція цих пернатих щорічно привертає увагу орнітологів та фотографів-анімалістів, проте їхнє гніздування має суворі екологічні вимоги до ландшафту.

Біологічні особливості та специфіка гніздування у піску

Бджолоїдка звичайна — птах середнього розміру (довжина тіла становить 27–29 см, вага — від 44 до 78 грамів), що має характерне каштаново-жовте забарвлення спини та блакитно-зелене черевце.

Процес облаштування гнізд є однією з найцікавіших рис виду. Птахи не будують класичних гнізд на деревах, а натомість риють глибокі нори у прямовисних піщаних, глинистих або лесових урвищах. Довжина такої нори може сягати від 1 до 1,5 метра, а на її створення пара бджолоїдок витрачає від 10 до 20 днів, викидаючи назовні до 12 кг ґрунту.

Як зазначає відомий український орнітолог, кандидат біологічних наук Геннадій Фесенко в профільній статті для Енциклопедії Сучасної України, бджолоїдки є перелітними птахами, які утворюють гніздові колонії різної чисельності (від кількох пар до сотень особин). 


Де знайти колонії птахів на території Дніпропетровської області

Дніпропетровщина, з її розгалуженою мережею річок та наявністю значної кількості балок і кар'єрів, створює оптимальні умови для гніздування золотистого щурика. Основні локації, де фіксуються масові колонії, зосереджені поблизу відкритих водойм:

  • Долини річок Самара та Оріль: Високі лесові береги цих річок є природним середовищем для створення нір.

  • Піщані кар'єри: Промислові об'єкти (зокрема, поблизу Вільногірська та в Новомосковському районі), де видобуток піску формує стрімкі вертикальні зрізи.

  • Степові балки: Яри з оголеними глинистими схилами на півдні області.

У липні птахи найменш полохливі, оскільки прив'язані до гнізд через необхідність постійного годування пташенят. Протягом дня доросла особина може здійснювати до кількох десятків вильотів за здобиччю.


Раціон, статистика та вплив на локальну екосистему

Основою раціону бджолоїдки є великі літаючі комахи. За добу один дорослий птах здатен спожити близько 250 комах. До їхнього меню входять бабки, метелики, жуки, а також перетинчастокрилі — оси, джмелі та бджоли. Останній факт часто стає причиною конфліктів птахів із місцевими бджолярами. Однак об'єктивні орнітологічні дослідження доводять, що частка медоносних бджіл у раціоні дикої популяції є перебільшеною і не завдає критичної шкоди пасікам, якщо ті не розташовані безпосередньо біля колонії.

За даними Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), вид Merops apiaster наразі має статус "Найменший ризик" (Least Concern), проте фахівці наголошують на важливості збереження їхніх природних середовищ існування — зокрема, захисту берегових ліній від неконтрольованої забудови. 

Для фотографів та екотуристів Дніпропетровщини липень залишається найсприятливішим часом для фіксації бджолоїдок. Експерти радять використовувати телеоб'єктиви (від 400 мм) та дотримуватися дистанції, щоб не провокувати стрес у птахів і не перешкоджати процесу вигодовування потомства.