Дезертирство поступово перетворюється на серйозну проблему для української армії
Новобранці дедалі частіше самовільно залишають військові частини, іноді - ще на етапі підготовки у навчальних центрах. Експерти прогнозують подальше зростання кількості таких випадків.
Причини цього явища пояснив у своєму Telegram-каналі заступник командира Третього армійського корпусу Максим Жорін.
«Більшість рішень, які ухвалюються для боротьби з СЗЧ (самовільним залишенням частини), - це спроби боротися з наслідками, а не з причинами. Часто люди йдуть не через страх, а через неможливість перевестись до іншого підрозділу. Питання переміщення між бригадами досі не вирішено», - зазначив офіцер.
За словами Жоріна, у низці військових частин досі зберігається зневажливе ставлення до особового складу, що породжує недовіру, апатію й відчуття безвиході серед новобранців.
«Є підрозділи, де показник СЗЧ дуже низький, а є - де надзвичайно високий, хоча вони працюють на одному напрямку. Це доводить, що все залежить від людського чинника - відношення командирів, роботи сержантів і морального клімату в колективі», - наголосив він.
Читайте також: Феномен "колишніх СЗЧ": як полк "АХІЛЛЕС" повертає до служби бійців з фантастичним досвідом
Військовий також нагадав, що великі надії покладали на електронну систему рапортів «Армія+», однак вона не стала ефективним інструментом вирішення кадрових проблем. На його думку, необхідно створити прозорий механізм переведення військовослужбовців між частинами, щоб запобігти самовільним звільненням.
За даними джерел у силових структурах, лише у вересні цього року зафіксовано понад 20 тисяч випадків СЗЧ. Від початку 2025 року - близько 160 тисяч, а з початку повномасштабного вторгнення - уже близько 250 тисяч кримінальних проваджень такого типу.
Втім, експерти припускають, що реальна кількість може бути ще більшою, адже не всі випадки фіксуються офіційно.
Нині питання дисципліни та морально-психологічного стану особового складу залишається одним із ключових для українського війська. Командири наголошують: ефективне лідерство, людяне ставлення й довіра - це не менш важлива зброя, ніж техніка чи зброя на фронті.