Цифра на тюбику рідко бреше — набагато частіше підводить сам спосіб нанесення крему, який на практиці істотно відрізняється від лабораторних умов тестування SPF.
Людина наносить крем із SPF 50, проводить день на сонці й ввечері виявляє почервонілу шкіру — і робить висновок, що засіб "не працює" чи виробник перебільшив цифру на упаковці. Дерматологи пояснюють: у переважній більшості таких випадків цифра на упаковці правдива, а проблема — у способі нанесення, який рідко відповідає лабораторним умовам, для яких цю цифру визначали.
Лабораторний стандарт і реальність — це різні величини
Фактор SPF визначають у лабораторії за суворим протоколом: на шкіру наносять рівно 2 міліграми крему на квадратний сантиметр поверхні — це досить товстий, помітний шар. Дослідження реальної поведінки споживачів неодноразово показували, що на практиці люди наносять у середньому в 2-4 рази менше засобу, ніж передбачає лабораторний стандарт. А захист від SPF не масштабується лінійно до товщини шару: нанесення половини рекомендованої кількості крему знижує реальний захист не вдвічі, а значно сильніше — приблизно до квадратного кореня від заявленого SPF, тобто крем із заявленим SPF 50 за недостатнього нанесення на практиці може працювати ближче до SPF 7-10.
Читайте також: Літо без ризику: як правильно захищати шкіру від сонця та знизити ймовірність меланоми
Хімічні та мінеральні фільтри працюють по-різному
Хімічні УФ-фільтри (авобензон, октокрилен та подібні сполуки) поглинають ультрафіолетове випромінювання і розсіюють його енергію у вигляді тепла, тоді як мінеральні фільтри — оксид цинку та діоксид титану — фізично відбивають і розсіюють промені на поверхні шкіри. Ця різниця має практичне значення: хімічним фільтрам потрібно 15-20 хвилин після нанесення, щоб зв'язатися з верхнім шаром шкіри й почати повноцінно працювати, тоді як мінеральні фільтри діють одразу після нанесення. Тому нанесення крему безпосередньо перед виходом на сонце — типова причина того, що перші 15-20 хвилин перебування шкіра фактично незахищена, навіть за використання якісного засобу.
Чому потрібно повторне нанесення
Хімічні фільтри поступово руйнуються під впливом самого ультрафіолету, який вони поглинають, — це побічний ефект механізму їхньої дії, а не ознака неякісного продукту. Піт та контакт із водою додатково змивають частину крему з поверхні шкіри незалежно від того, чи засіб позиціонується як водостійкий. Саме тому дерматологи наполягають на повторному нанесенні кожні 2 години перебування на сонці — це не маркетинговий заклик, а компенсація реального хімічного розпаду фільтра з часом.
Ділянки, які найчастіше пропускають
Верхня частина вух, задня частина шиї, лінія проділу на голові, тильна сторона стоп у відкритому взутті та губи — ділянки, які регулярно залишаються без крему просто тому, що людина не бачить їх у дзеркалі під час нанесення. Опіки саме на цих ділянках — типова ознака неповного, а не неякісного захисту.
Скільки крему насправді достатньо
Для обличчя й шиї орієнтир, який використовують дерматологи, — приблизно чайна ложка засобу, а для всього тіла в купальнику — щонайменше 30 мл, тобто повна чарка обʼємом приблизно з чайну склянку для маленької горнятка. Це відчутно більше, ніж інтуїтивно наносить більшість людей, і саме розрив між цим об'ємом і звичним "тонким шаром для швидкості" пояснює переважну більшість скарг на "неефективний" сонцезахисний крем.