Оформлення спадщини в Україні часто стає джерелом конфліктів між родичами, особливо коли йдеться про майно, придбане у шлюбі. За відсутності заповіту процес розподілу власності регулюється нормами 86 глави Цивільного кодексу України, яка чітко визначає ієрархію претендентів.

Юрист Олег Козляк у коментарі для Новини.LIVE детально розібрав механізм успадкування спільної власності та особливості черговості у 2026 році.

Основним принципом законного спадкування є поетапність. Усього передбачено п'ять черг, кожна з яких отримує право на майно лише у випадку, якщо спадкоємці попередньої ланки відсутні, відмовилися від спадщини або були усунені від її отримання. До першої, найбільш пріоритетної черги, належать діти померлого (зокрема усиновлені та народжені після його смерті), той із подружжя, хто вижив, а також батьки. Якщо ці особи відсутні, право переходить до другої черги (брати, сестри, дідусі та бабусі), а потім — до дядьків, тіток та осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років.

Найбільше запитань у громадян виникає щодо майна, купленого під час офіційного шлюбу. Згідно з українським законодавством, таке майно вважається спільною сумісною власністю, де чоловік та дружина мають рівні частки (по 50%).

«У контексті спадкування це працює так: якщо один із подружжя помирає, спочатку виділяється його половина у спільному майні. Лише ця частина передається спадкоємцям — за законом або за заповітом. Інша половина залишається у власності другого з подружжя й не входить до складу спадщини», — пояснює Олег Козляк.

Це правило залишається незмінним, навіть якщо майно було оформлене лише на одного з батьків, але придбане в період шлюбу. У такому разі той із подружжя, хто вижив, автоматично зберігає свою частку як співвласник. Частина ж померлого ділиться між спадкоємцями першої черги — дітьми, другим із подружжя та батьками спадкодавця — у рівних частках.

Читайте також: Ядерна зброя Кам'янського: які таємниці приховує спадщина Придніпровського хімічного заводу

Юрист наголошує на важливості належного зберігання документів про купівлю-продаж та право власності. Це необхідно для того, щоб нотаріус міг чітко відокремити спільне майно подружжя від особистої власності (наприклад, майна, отриманого в дар або в спадок одним із подружжя), яке успадковується повністю. Щодо прав дітей, то вони мають рівні частки у спадщині своїх батьків. Якщо дітей кілька, майно, що входить до спадкової маси, розподіляється між ними порівну, якщо інше не було заздалегідь визначено в заповіті.

Своєчасне звернення до нотаріуса та розуміння своїх прав як співвласника дозволяє уникнути тривалих судових спорів та забезпечує справедливий розподіл сімейних активів відповідно до чинного законодавства.