З 4 грудня підприємства та ФОПи зобов’язані зупиняти роботу під час «жовтої» тривоги, якщо не облаштували один із трьох офіційних варіантів захисту

Після 4 грудня 2026 року український бізнес більше не зможе продовжувати роботу під час «жовтої» (дронової) тривоги лише на підставі згоди трудового колективу. Завершується перехідний період, передбачений постановою Кабміну від 04.09.2026 № 1092.

Нові норми є обов'язковими для магазинів, офісів, виробничих підприємств і ФОПів, які мають найманих працівників.

Читайте також:Від «єОселі» до «Єдиного вікна»: як переселенцям отримати житло

Три офіційні варіанти продовження роботи під час загрози

Щоб працювати під час «жовтого» рівня небезпеки, підприємство має забезпечити один із трьох варіантів захисту:

Власне укриття

Підприємство може працювати, якщо в будівлі або на її території облаштована захисна споруда чи укриття або якщо сама будівля належить до споруд подвійного призначення. Для громадських будівель державні будівельні норми передбачають щонайменше 0,6 м² основного приміщення на одну людину.

Встановлення посиленого (мобільного) укриття згідно з постановою КМУ від 15.10.2026 № 1286. Для цього не потрібні проєктна документація та дозвіл на будівництво.

Безпечний простір всередині будівлі

Безпечний простір – це найбільш захищена зона всередині будівлі, яку можна облаштувати без її реконструкції. Таку зону визначає балансоутримувач на основі інженерних розрахунків.

Читайте також:Виплати для ВПО у листопаді: умови продовження, розмір допомоги та нові деталі перевірок

Самої відсутності вікон у приміщенні недостатньо, щоб вважати його безпечним простором. Тому орендарям потрібно буде взаємодіяти з власниками будівель.

Сусіднє укриття

  • Використання захисної споруди неподалік із достатньою кількістю вільних місць.
  • Гранична відстань пішохідної доступності становить 300 метрів у районах багатоповерхової забудови та 500 метрів – у районах малоповерхової забудови.

Що робити, якщо жоден варіант не підходить?

Якщо підприємство не може забезпечити жодну з цих умов, під час тривоги воно зобов'язане зупиняти роботу або переводити працівників на дистанційний режим. Якщо простій виник через небезпеку не з вини працівника, за ним обов'язково зберігається середній заробіток.