Економічне обличчя України у 2026 році позначене глибокими шрамами повномасштабної війни

Попри героїчну адаптацію бізнесу та громадян, цифри залишаються невблаганними: кожен третій українець сьогодні живе за межею бідності. Про це повідомила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова в інтерв’ю Центру економічної стратегії.

Елла Лібанова попереджає, що країна входить у фазу складних соціальних трансформацій, де старі правила ринку праці більше не діють.

Бідність у 30%: ціна війни та роль допомоги

Статистика бідності демонструє тривожну динаміку. Якщо під час пандемії показник тримався на рівні 22-23%, то сьогодні він сягнув 30%. Основними чинниками стали втрата робочих місць, руйнування інфраструктури та постійна інфляційна напруга.

«Якби ми не отримували допомоги від Європи, ми б тут, скоріше за все, просто не розмовляли», — відверто зазначає Елла Лібанова.

Міжнародна підтримка залишається тим фундаментом, який не дає економічній ситуації перетворитися на катастрофічну, проте загальний рівень життя продовжує поступово знижуватися.

Читайте також: Рекордні 27 тисяч: як змінилися доходи українців та чому Дніпропетровщина опинилася серед лідерів

Парадокс ринку праці: «застійне» безробіття

Однією з найгостріших проблем експертка називає застійне безробіття. Це ситуація, коли люди місяцями або й роками не можуть знайти роботу, поступово втрачаючи кваліфікацію та мотивацію.

Головні ризики:

  • Випад із ринку: тривале безробіття робить людину «невидимою» для роботодавців.
  • Складність перекваліфікації: швидка зміна попиту на професії залишає позаду тих, хто не має ресурсів для навчання.
  • Вразливі групи: найбільше страждають люди передпенсійного віку та мешканці регіонів із найбільшими руйнуваннями.

Працювати до 70? Нова трудова парадигма

Прогноз Елли Лібанової щодо тривалості трудового життя звучить радикально, але реалістично для демографічного стану країни. Через скорочення працездатного населення та велике навантаження на соціальну систему, українцям доведеться працювати значно довше.

«Абсолютно все йде до того, що люди будуть працювати довше. Я не знаю, до 70, може до 90 — побачимо», — прогнозує фахівчиня. Це загальносвітовий тренд, проте в Україні він підкріплюється гострою потребою у відновленні країни.

Майбутній дефіцит кадрів та іноземна робоча сила

Попри нинішнє безробіття, після завершення війни Україна може зіткнутися з протилежною проблемою — катастрофічним браком рук.

Що нас чекає у післявоєнний період:

Внутрішній потенційний резерв робочої сили оцінюється лише у 1 мільйон осіб - масштаб відбудови вимагатиме значно більшої кількості фахівців, ніж буде в наявності. Україна, ймовірно, буде змушена залучати працівників з-за кордону, щоб забезпечити темпи відновлення економіки.

Висновки для держави та бізнесу

Поєднання високої бідності та демографічного спаду — це виклик, який потребує негайних змін у соціальній політиці. Акцент на перекваліфікації, підтримці самозайнятості та створенні умов для тривалої професійної активності громадян — єдиний шлях до стабілізації економіки у найближчі роки.