Впровадження нових технічних стандартів в Електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ) ставить крапку в епосі «телефонних домовленостей» із сімейними лікарями та швидких направлень через медсестер.
Від 20 травня 2026 року українська медицина переходить на жорсткий принцип «один акаунт — одна людина». Це означає, що будь-яка дія в системі, від виписки рецепта до направлення на обстеження, потребуватиме особистої цифрової авторизації саме лікаря, пише ТСН. Практика, коли медична сестра могла під логіном лікаря «швиденько» оформити папірець, поки фахівець веде прийом, стає технічно неможливою.
Цифрова безпека чи новий бар’єр для пацієнта?
Офіційна причина змін — посилення кібербезпеки та захист персональних даних пацієнтів. Згідно з наказом НСЗУ №138, медичні інформаційні системи тепер вимагають двофакторну автентифікацію та блокують доступ після кількох невдалих спроб входу. Для держави це перемога над хакерськими загрозами, але для звичайної людини — це додаткові дні очікування.
Експерти галузі вже попереджають про «ефект пляшкової шийки». Якщо раніше пацієнт міг отримати направлення до вузького спеціаліста в день звернення через медсестру, то тепер йому доведеться записуватися на повноцінний прийом до сімейного лікаря. Це може розтягнути шлях до профільного фахівця на 3–5 днів, що критично для людей із гострим болем чи хронічними станами.
Чому лікарі прогнозують «концерти» під дверима
Самі медики не приховують тривоги. Навантаження на «первинку» зросте в рази, адже лікар тепер змушений особисто виконувати всю технічну роботу, яку раніше делегував персоналу. Це забирає дорогоцінний час від самого огляду пацієнта. Лікарі очікують напливу незадоволених громадян, особливо похилого віку, які звикли до швидкого обслуговування в «ручному режимі».
Читайте також: Модернізація П’ятихатської лікарні: у поліклініці утеплили фасад і облаштовують пандус
Крім того, виникає технічна проблема: у багатьох амбулаторіях на лікаря та медсестру припадає лише один комп’ютер. Принцип «один пристрій — один користувач» змушує заклади або терміново закуповувати нову техніку, або повністю перекроювати графіки роботи, що знову ж таки б’є по зручності для людей.
Витіснення у приватний сектор та позиція МОЗ
Аналітики припускають, що такі штучні адміністративні бар’єри можуть бути прихованим способом економії бюджетних коштів. Чим складніше отримати безоплатне направлення, тим менше людей дійде до спеціалізованої допомоги. Це може спровокувати відтік пацієнтів до приватних клінік, де за гроші направлення не є обов’язковим, а прийом відбувається в день звернення.
У Міністерстві охорони здоров’я ситуацію коментують спокійніше. Там наголошують, що законодавчо нічого не змінилося: право підписувати направлення завжди належало виключно лікарю. Використання чужих електронних ключів і раніше було порушенням, а тепер система просто унеможливлює такі махінації. Водночас у МОЗ нагадують, що екстрена допомога та візити до деяких фахівців (наприклад, гінеколога чи стоматолога) залишаються доступними без направлень.
Раніше ми повідомлляли, що Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило проєкт наказу, який запроваджує суворі стандарти госпіталізації. Документ, що позиціонується як інструмент упорядкування роботи стаціонарів, насправді може стати інструментом жорсткої фінансової дисципліни. Головний ризик полягає в тому, що клінічне рішення лікаря замінюється бюрократичним «чек-листом», за відхилення від якого медичний заклад чекають суворі санкції