Валентина Нізвецька - 73-річна авдіївчанка, яка через війну була змушена покинути рідну домівку у 2022 році, залишивши все, що мала
Її житло повністю зруйноване. Дві доньки через власні життєві обставини не можуть бути поруч. Пані Валентина пересувається на милицях та майже не виходить із квартири. Кожен день був для неї сповнений болю від самотності та безпорадності, розповіли в БФ «Карітас. Кам’янське».
«Для мене день та ніч стали однаковими. Часто дивлюся на стелю і запитую себе: навіщо мені ці випробування? Як могло так статися, чому літні люди мають доживати віку на чужині, як зарадити безмежній тузі за рідною домівкою? Внаслідок хвороб та вікових змін мені важко давати собі раду, без сторонньої допомоги важко навіть їсти зварити, не говорю вже за інше», - розповіла жінка.
Читайте також: Родина пенсіонерів-переселенців з Бахмуту знайшла прихисток та підтримку у Кам'янському.
З липня 2024 року завдяки проєкту «S.U.P.E.R. Невідкладна допомога та реабілітація для населення України» Валентина Олександрівна отримує підтримку від благодійного фонду «Карітас». Жінці надали консультації психолога та ряд телемедичних онлайн-консультацій. Благодійний фонд передав пані Валентині продуктові набори, засоби гігієни та опорні ходунки для маломобільних осіб.
Соціальна працівниця, пані Олена, стала її подругою та надійною опорою в житті. Вона допомагає купувати продукти, ліки, супроводжує до лікаря та навіть прибирає в оселі. Жінки часто спілкуються телефоном, що дуже розраджує авдіївчанку.
«Люди старшого віку дуже вразливі та часто потребують лише простих речей. Іноді я запитую: чим можу допомогти, а вона відповідає: «Просто поговори зі мною, розкажи новини». Їм важлива увага так само, як і речі першої необхідності», - зазначає соціальна працівниця.
Ця допомога стала для Валентини Олександрівни опорою у складних обставинах. Тепер вона знає, що поруч є ті, хто не дозволить їй залишитися наодинці з викликами.