Що таке "бункер судного дня" і навіщо він потрібен

У самому серці арктичної тундри, глибоко в надрах гори на острові Шпіцберген, знаходиться унікальне сховище, яке відіграє ключову роль у збереженні продовольчої безпеки людства. Всесвітнє насіннєсховище, відоме як "бункер судного дня", призначене для зберігання насіння найважливіших сільськогосподарських культур з усього світу. Завдяки постійній температурі -18°C, насіння зберігає свою життєздатність протягом століть, забезпечуючи можливість відновлення культур у разі глобальної катастрофи.

Читайте також: «Ядерний монстр» Кам’янського: звідки він взявся та що з ним робити далі

Чому було створено Всесвітнє насіннєсховище

Головною метою сховища є захист генетичного різноманіття сільськогосподарських культур. Війни, природні катастрофи, зміни клімату та навіть нестача фінансування можуть призвести до втрати цінних зразків насіння. Всесвітнє насіннєсховище виступає своєрідною "страховкою" для світових генних банків, гарантуючи, що навіть у разі катастрофи людство матиме змогу відновити втрачені культури.

Чому обрано саме Шпіцберген

Острів Шпіцберген (архіпелаг Свальбард), розташований приблизно за 1300 км від Північного полюса, був обраний для створення сховища з кількох важливих причин:

Географічна стабільність: Острів знаходиться в сейсмічно стабільному регіоні, що мінімізує ризик руйнувань через землетруси.

Природне охолодження: Товстий шар вічної мерзлоти навколо сховища забезпечує природне охолодження насіння, навіть у разі відключення електроенергії.

Висока ізоляція, але доступність: Віддалене розташування гарантує безпеку, але водночас регулярні авіарейси забезпечують доступ для науковців і дослідників.

Захист від підвищення рівня океану: Сховище розташоване на достатній висоті, що унеможливлює його затоплення.

Читайте також: Більшість українців підтримують створення ядерної зброї - дослідження Active Group

Як працює насіннєсховище

Сховище насіння – це величезний підземний комплекс, що складається з герметичних сховищ, розташованих на глибині понад 100 метрів у товщі скелі. Всередині підтримується постійна температура -18°C, що забезпечує довготривале зберігання насіння.

На травень 2024 року у сховищі зберігалося понад 1,3 мільйона зразків насіння з майже кожної країни світу. Ці зразки належать різним генним банкам та урядам країн, і їх можна отримати лише у разі надзвичайної ситуації.

Нові поповнення у 2025 році

У лютому 2025 року Всесвітнє насіннєсховище поповнилося ще на 14 000 зразків насіння з 21 світового генофонду. Серед нових надходжень – сорти рису, сорго та проса, які є критично важливими для країн з посушливим кліматом. Наприклад:

Судан передав насіння сорго та проса – ключових культур для регіону, що потерпає від конфліктів.

Малаві відправила "оксамитові боби", які є важливим джерелом білка.

Філіппіни, що часто страждають від кліматичних катастроф, передали цінні зразки рису.

Читайте також: Ядерний монстр Кам'янського: влада, міжнародні організації та фахівці обговорили майбутнє хімзаводу

Символ надії для майбутніх поколінь

Всесвітнє насіннєсховище на Шпіцбергені – це не просто сховище, а гарантія продовольчої безпеки людства. Воно є свого роду "ковчегом" для рослинного світу, який дозволить людству відновити аграрний потенціал у разі глобальних загроз. Його існування дає надію на те, що навіть перед обличчям катастроф ми зможемо зберегти ключові ресурси для життя.

Шпіцбергенське насіннєсховище – це стратегічно важливий об'єкт, що гарантує продовольчу стабільність у майбутньому. Його унікальне розташування, наукова значущість та глобальна підтримка роблять його одним з найважливіших проектів у сфері продовольчої безпеки. Завдяки цьому "бункеру судного дня", людство має шанс зберегти та відновити життєво важливі сільськогосподарські культури навіть у найскладніші часи.

Раніше ми писали, що в міськраді кам’янчанам надали вказівки на випадок ядерного вибуху.