Переселенець з Донеччини став видатним майстром вишивки в Кам’янському

Костянтин Діденко, народний майстер вишивки, який був змушений залишити рідний Покровськ на Донеччині через війну, знайшов новий дім і нові можливості для творчості в Кам’янському. Його життєвий шлях – це історія мужності, відданості мистецтву і незламної віри в себе, яка надихає багатьох, пише ktoday.com.ua.

Костянтин народився та виріс у Покровську,  отримав освіту, служив в армії та працював пожежником. Його життя було звичайним для мешканця Донбасу, але в 25 років усе змінилося. Одного разу він узяв до рук голку і яскраву нитку, відкривши для себе світ вишивки, який назавжди змінив його життя. За більш ніж два десятиліття вишивка стала невід’ємною частиною його сутності, перетворившись на справжню магію, як він сам зізнається.

Читайте також: Із Бахмута - у Кам'янське: історія внутрішньо переміщеної сім'ї ветеринарів

Проте через повсякденні фермерські обов'язки та погіршення зору Костянтину довелося на деякий час відкласти улюблене заняття. Але війна, яка змусила його разом з родиною залишити рідну домівку, відкрила перед ним новий етап у житті. Переїзд до Кам’янського у 2022 році, підтримка місцевої громади та нові можливості знову запалили в ньому іскру натхнення.

Костянтин заново відкрив для себе вишивку, знову взявши до рук голку і нитку, які стали символами його боротьби за нове життя. Він почав створювати картини з бісеру, але швидко зрозумів, що його справжня пристрасть – це вишивка нитками. Повернення до цього мистецтва стало не лише способом самовираження, але й шляхом до зцілення і адаптації на новому місці.

Читайте також: З Авдіївки до Кам’янського: історія автомобіліста Сергія Чмиря, який знайшов опору на Каметсталі

Його роботи вражають своєю майстерністю і глибиною. Особливе місце серед них займають ікони, які він почав вишивати після того, як побачив вражаючу виставку вишитих ікон у монастирі. Кожен його шедевр – це результат місяців копіткої праці, в якій голка стає продовженням думки, а нитка – способом виразити найглибші почуття. Однією з його перших і найулюбленіших робіт є ікона Божої Матері “Троєручиця”, створення якої стало важливим етапом у його творчому розвитку.

Крім ікон, Костянтин займається вишивкою портретів видатних українських діячів. Він відчуває особливу відповідальність за збереження історичної пам’яті, тому прагне відтворити в своїх роботах образи гетьманів, військових та інших знакових постатей української історії. Його техніка – старовинна гладь, якою він прагне передати всю глибину і складність людських облич.

Коли війна прийшла в його життя, Костянтин знайшов сили не лише продовжувати творити, але й зробити свою творчість символом підтримки українських захисників. Для свого сина, який зараз служить в Збройних силах України, він вишив сорочку-оберіг, вклавши в кожен стібок свої найкращі побажання. Цей жест став для нього надзвичайно важливим, адже він вірить, що вишивка має магічні властивості, здатні захистити і підтримати в найскладніших життєвих ситуаціях.

Окрім творчості, Костянтин знаходить натхнення у спілкуванні з людьми та участі у місцевій культурній діяльності. Він приєднався до хору “Журавка”, де виконує українські народні та козацькі пісні, що нагадують йому про рідну землю і дарують радість спільного музикування.

Читайте також: "У Маріуполі залишилася частинка душі" - історія Інни Струмскас, яка знайшла прихисток у Кам'янському

Незважаючи на всі виклики, які поставили перед ним життєві обставини, Костянтин Діденко не здається. Він мріє розширити свою колекцію портретів гетьманів, збільшивши її до 30 робіт, та створити серію творів, присвячених сучасній війні, щоб зберегти пам’ять про події та людей, які стали героями нашого часу. Його мета – залишити після себе щось значуще, що надихатиме майбутні покоління. Творчість для нього – це не лише спосіб самовираження, але й спосіб передати свою любов до України, її історії та культури.

Читайте також: Життя з чистого аркуша: історія переселенців з Костянтинівки, що знайшли прихисток у Кам'янському

Історія Костянтина Діденка – це приклад того, як людина може знайти себе навіть у найскладніших обставинах, як мистецтво може стати джерелом сили і натхнення, а також нагадуванням про те, що справжня магія народжується там, де є пристрасть, любов і відданість своїй справі.

Раніше ми розповідали історію переселенця, який залишився без домівки та знайшов прихисток у Кам’янському районі.