Поки Пентагон порціями викладає розсекречені файли про НЛО, а весь світ обговорює, що ж насправді бачили американські пілоти й ракетники, у Кам'янському мало хто згадує, що і в нашого міста є власний рядок у цій великій світовій справі.

Один вечір наприкінці серпня 1967 року назавжди закарбувався в пам’яті десятків містян. Тоді над Дніпродзержинськом, де на повну потужність ще працював гігантський радянський оборонний вузол, з’явився невідомий апарат, який безшумно прокреслив плавну дугу над містом. І сьогодні, крізь призму розсекречених архівів, цей інцидент відкривається під зовсім іншим, куди більш тривожним кутом.

Легенда про 30 серпня

Того вечора зміна на ДМК щойно заступила на роботу, а ті, хто закінчив денну, розходилися по домівках вздовж проспекту — хто пішки, хто чекав на трамвай. Було ще ясно, небо чисте, без жодної хмаринки, і саме тому те, що з'явилося над дахами, побачили одразу десятки людей, а не один випадковий перехожий.

Читайте також: Містерії Кам’янського: «Бермудський трикутник» на Аношкіна - що приховує від містян аномальне перехрестя

Спершу це виглядало як звичайна яскрава точка, схожа на зірку, яка чомусь запалилася зарано. Але точка не стояла на місці — вона повільно, майже велично рухалася по небосхилу зі сходу на захід, і що довше на неї дивилися, то ставало зрозуміліше: це не літак і не повітряна куля. Об'єкт мав чіткі обриси диска, немов хтось підняв у небо велетенську монету й поставив її руба. Жодного звуку двигунів, жодних вогнів, які блимають, як на звичайних літаках, — тільки рівне, майже спокійне світіння.

Дехто з очевидців стверджував, що бачив, як диск на мить ніби завис, розвернувся під іншим кутом — і тільки тоді продовжив свій шлях, окресливши плавну дугу над містом. Ціле явище тривало недовго, десь із хвилину чи дві, а тоді об'єкт набрав неймовірну швидкість, і за лічені секунди розчинився в вечірньому небі так, наче його там ніколи й не було.

Розмови про диск ходили містом ще довго — у заводській їдальні, у черзі за хлібом, на лавках біля під'їздів. Хтось стишеним голосом переказував, що подібне бачили і в сусідніх селах, тільки об'єкт там мав не форму диска, а радше яйця, яке то роздувалося, то стискалося, поки не перетворилося на звичайну зникому точку десь у бік Дніпродзержинська. З'єднати ці історії докупи ніхто офіційно не наважився — часи були такі, що про небесні дива краще було мовчати, а не писати заяви в міліцію.

Що розповідають ті, хто був там

"Мій батько працював тоді на ДМК, у вечірню зміну, — розповідає кам'янчанка Ольга, чия сім'я з покоління в покоління переказує цю історію. — Він завжди казав, що бачив ту штуку на власні очі, разом із десятком колег, коли вони курили на подвір'ї перед прохідною. Казав, що диск ніби мовчав — жодного гулу, хоча за формою нагадував літак-винищувач, тільки без крил".

Колишній інструктор Дніпродзержинського аероклубу, який сьогодні вже на пенсії, згадує розмови серед пілотів того часу:

"У нас в аероклубі про це говорили тижнями. Хтось жартував, що це нові випробування з полігону, хтось — що москалі щось не туди запустили. Але жоден з наших льотчиків-інструкторів не міг пояснити, що то було за траєкторією руху — надто плавно й тихо для будь-якого відомого нам апарата".

Є й сучасніша, набагато менш перевірена історія: кажуть, що вже років десять тому один із нічних сторожів на околиці міста бачив схоже світіння над обрієм — нерухому яскраву цятку, яка стояла на місці кілька хвилин, а тоді просто згасла. Чи пов'язана вона з подією 1967 року, ніхто напевно сказати не може — надто вже розмита межа між тим, що бачили насправді, і тим, що просто хочеться побачити після цілого вечора страшних розмов.

Ядерний магніт: уранова спадщина ПХЗ

Сьогодні, коли уфологи всього світу аналізують розсекречені Трампом та Пентагоном документи, прослідковується чітка закономірність: невідомі літальні апарати найчастіше фіксують у районах зосередження ядерної зброї, атомних електростанцій та уранових підприємств. І саме тут історія Кам’янського стає по-справжньому гарячою.

У 1967 році Дніпродзержинськ не був звичайним промисловим містом. За високими парканами з колючим дротом та під суворим грифом секретності працювало ВО «Придніпровський хімічний завод» (ПХЗ). Саме це підприємство з 1948 по 1972 роки здійснювало первинне збагачення урану для радянської військової програми — тут переробляли майже дві третини уранової руди всього СРСР.

На околицях міста росли гігантські хвостосховища — закриті могильники радіоактивних відходів, де під тоннами глини й піску досі лежать мільйони тонн небезпечної сировини (зокрема, сумнозвісна «База С» та хвостосховище «Західне»). Будь-які процеси навколо ПХЗ контролювалися КДБ на найвищому рівні. Чи міг безшумний світний диск, що завис над містом у серпні 1967-го, бути чимось більшим, ніж просто оптичною ілюзією? Уфологи припускають, що аномальний викид радіації або специфічне електромагнітне поле над хвостосховищами та цехами збагачення урану могли привабити невідомий об'єкт, як це неодноразово фіксували над аналогічними секретними об'єктами в США.

А тепер — наукова тверезість

Перш ніж записувати диск над Дніпродзержинськом у список доказів позаземного життя, варто пригадати одну важливу деталь: 1967 рік був часом, коли небо над усім Радянським Союзом буквально кишіло об'єктами, які пересічна людина ніколи раніше не бачила. Космічна гонка була в розпалі, з Байконура й інших полігонів регулярно запускали супутники та ракети, ступені яких, згоряючи в атмосфері, могли створювати ефектні світні сліди — які під певним кутом і при заході сонця легко сприймалися очевидцями як "диск" чи "яйце", що рухається по небу. А за 35 кілометрів від Дніпродзержинська, у Дніпропетровську, у ті ж роки на повну потужність працював "Южмаш" — один із найбільших ракетно-космічних заводів СРСР, чия діяльність за визначенням була засекречена, і будь-який нічний запуск чи випробування там неминуче лишалися без офіційних пояснень для звичайних містян.

Читайте також: Містерії Кам'янського: що відомо про аномалію Шульгівського лісу та до чого тут НЛО

Другий цілком реалістичний фактор — сама атмосфера. Металургійний комбінат за кілька кілометрів безперервно викидав у повітря тепло й дим, і в поєднанні з вечірнім освітленням це могло створювати оптичні ефекти, які людське око за відсутності досвіду легко перетворює на "об'єкт із чіткими обрисами". Явище температурної інверсії, коли шари повітря різної температури заломлюють світло, добре відоме дослідникам НЛО як одна з найпоширеніших прозаїчних причин "спостережень дисків" по всьому світу — і промислове місто з димними трубами було для цього майже ідеальним середовищем.

Не варто забувати й про людський фактор: свідчення про об'єкт "без жодного звуку двигунів" і "плавну дугу польоту" типові саме для спостережень на значній відстані у вечірніх сутінках, коли деталі стають нечіткими, а мозок добудовує форму й траєкторію за принципом "як мало б бути", а не за тим, що бачив насправді. Психологи, які досліджували масові спостереження НЛО у 1960–70-х, неодноразово фіксували, що одна яскрава розмова у дворі чи заводській курилці здатна за лічені дні перетворити десяток різних, часто суперечливих вражень на одну спільну, вже "узгоджену" версію події.

Насамкінець

Пентагон, найімовірніше, ніколи не оприлюднить папку з грифом "Дніпродзержинськ, серпень 1967-го" — просто тому, що такої папки в них просто не існувало. Але саме тому історія й лишається такою живучою — бо там, де немає остаточної відповіді, завжди знайдеться місце для міськіх легенд, які нам із вами так цікаво досліджувати. І поки одні кам'янчани й досі впевнено кажуть: то було НЛО. Інші тільки посміюються й радять бути реалістами. А правда, як казав персонаж Девіда Духовни — Фокс Малдер, лежить десь там. Там, де кожен бачить те, у що йому найлегше повірити.

Нагадуємо, Кам’янське – місто с багаторічною історією, в якій можна знайти багато цікавих подій від давніх часів до сьогодення. Ми звикли дивитися на нього як на щось звичне та посереднє, однак мало хто знає, що наше місто має чим здивувати та зацікавити. Нещодавно, ми розповідали топ 5 міськіх легенд та містичні історії, пов’язані з ним.