З початком повномасштабної війни в Україні суттєво змінилася логіка інвестування в житло
Якщо раніше нерухомість розглядали переважно як засіб для проживання або джерело доходу від оренди, то тепер у пріоритеті – безпека. З’явився новий тренд: українці купують так зване «страхове житло» у тилових регіонах, не завжди з метою проживання, а як запасний варіант у разі загрози.
Читайте також:Однокімнатне житло дорожчає: скільки коштує квартира на Дніпропетровщині у 2025 році
На Дніпропетровщині цей тренд особливо помітний. Жителі Дніпра дедалі частіше інвестують у квартири в Івано-Франківську та інших містах Заходу України, проте не залишають своє постійне місце проживання. Як пояснює 24tv.ua президентка Асоціації фахівців з нерухомості України Олена Гайдамаха, така стратегія дозволяє мати альтернативу без потреби терміново шукати тимчасовий прихисток у разі небезпеки. Квартира стає не лише активом, а й елементом особистої системи безпеки.
Жителі Дніпра купують квартири в Івано-Франківську, однак не живуть у новому місті, а повертаються до міста, де і жили,– пояснює експертка.
Найбільше покупців «страхового житла» — серед мешканців прифронтових регіонів, зокрема Запоріжжя, Харкова та Дніпра. Вони шукають об’єкти у містах із розвиненою інфраструктурою, відносною безпекою та логістичною доступністю.
Популярними напрямками стали Львів, Івано-Франківськ, Ужгород, а також Чернівці, Тернопіль, Вінниця, Рівне та Хмельницький. За останні два роки попит на житло у цих регіонах спричинив зростання цін у новобудовах щонайменше вдвічі, подекуди – втричі. Це пов’язано не лише з активним інвестуванням, а й з обмеженою пропозицією, здорожчанням будматеріалів та збільшенням внутрішньої міграції.
Паралельно на забудовників лягає нова відповідальність – створювати безпечне, якісне та довготривале житло.
Читайте також:Податок на нерухомість: Дніпропетровщина потрапила в лідери за сумою сплат у 2025 році
Водночас експерти попереджають про можливі ризики: перенасичення ринку в тилових містах, зниження якості забудови через поспіх і навіть поява так званих «мертвих кварталів» – житла, в якому ніхто не мешкає постійно.
Для Дніпропетровщини ця тенденція має подвійне значення. З одного боку, мешканці регіону отримують нові можливості для захисту своєї сім’ї та капіталу. З іншого – це сигнал про потребу в адаптації місцевої інфраструктури та розвитку безпечного й доступного житла на місці. Бо навіть найкраще «страхове житло» не замінить дому, якщо він стане непридатним для життя.