В Україні Масниця, Сирниця, Сиропусний тиждень, Колодка, Колодій у 2024 році відзначається з 11 по 17 березня
Останній тиждень перед Великим Великоднім постом у православних християн завжди вважався святковим.
Нині він найбільш відомий як Масляна - хоча так цей тиждень в давнину звався тільки у прикордонних з Росією регіонах.
Дніпровська мистецтвознавиця, керівниця фольклорно-обрядового театру «Родослав» Наталія Братчик розповіла, як наші предки святкували "запуск" Великого посту, чим гуляння відрізнялися від російських, та що було на свято на столах у господинь у XVII столітті.
Читайте також: Готуємо домашні чіпси з лаваша - смачну альтернативу магазинному продукту
Етнограф вважає, що наше сучасне уявлення про Масляну - наслідок радянізації України, більшовицького режиму. Влада штучно намагалася створити один народ і замінити усі звичні традиції масовими святами та «пиятикою».
Також вона підкреслила, що в Україні над «блінами» переважали вареники, й святкували запуск посту зовсім по-іншому.
Меню на Масницю – українську "Масляну"
Попри те, що найзвичнішою стравою у ці дні для нас є млинці, у давнину в Україні їх не пекли.
Натомість у кожній хаті були вареники. Найчастіше їх готували з сиром – не дарма ж Сиропусний тиждень або Сирниця.
Маленькі вареники - це сучасна традиція. В давнину вони були величезними, з великою кількістю начинки.
Однак на цьому раціон наших предків не обмежувався. В цей час споживали рекордну кількість масла та сметани, а також страв, які можна було приготувати з ними.
Запікали молочні каші, малаї (малай - вчинений невеликих розмірів хліб або корж з кукурудзяного, горохового або пшоняного борошна), молочні киселі, сирники, вермішелеві та яєчні запіканки, на житньому чи гречаному борошні пекли дужики (поминальний продовгастий хліб). Крім того, випікали багато солодощів.
Не обходилося, звісно, застілля і без спиртного. У той час варили мед та пиво. Мед (медовуха) і стала праобразом нинішньої горілки.