Попри виділення державою значних коштів, забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом залишається однією з найскладніших соціальних проблем
Дніпропетровщина, яка прийняла сотні тисяч переселенців із прифронтових територій, зіштовхується з тим, що наявні програми не покривають реальних потреб.
Нещодавно уряд ухвалив рішення спрямувати ще один мільярд гривень на реконструкцію гуртожитків, переобладнання нежитлових приміщень і будівництво нового житла для переселенців. За словами прем’єрки Юлії Свириденко, громади Дніпропетровської, Харківської, Запорізької та ще кількох областей можуть отримати до 100% фінансування цих проєктів коштом державної субвенції. Проте навіть додаткові ресурси поки не гарантують швидкого вирішення житлового питання.
Читайте також: Скільки коштує житло в Кам'янському - огляд актуальних цін та пропозицій
За даними Міністерства розвитку громад та територій, у черзі на тимчасове житло перебуває понад 23 тисячі переселенців, з яких забезпечені квадратними метрами лише 4,2 тисячі осіб. Водночас у Єдиній базі ВПО зафіксовано понад 220 тисяч активних заяв на житло, з яких офіційно закрито лише 63. Така різниця у даних свідчить про відсутність єдиного підходу до обліку потреб переселенців.
У звіті Рахункової палати йдеться і про неефективне використання коштів. Зокрема, у 2022 році понад 94 тисячі переселенців продовжували отримувати допомогу, перебуваючи за кордоном, що призвело до переплат майже на 900 мільйонів гривень.
Водночас певні програми показують результативність. Зокрема, 2025 року понад 7,3 тисячі родин придбали житло за житловими сертифікатами у межах програми «єВідновлення». Загалом за цим напрямом компенсацію отримали майже 135 тисяч українських родин на суму понад 45 мільярдів гривень. Частина родин уже змогла заселитися у нові квартири й будинки.
Читайте також: Програма єОселя отримає додаткове фінансування: чи побільшає пільгових кредитів для українців
Іншим дієвим механізмом стала підтримка ветеранів-переселенців. У 2023–2024 роках понад 4 тисячі з них отримали грошові компенсації на 5,9 мільярда гривень, що дозволило придбати понад 3,4 тисячі об’єктів житла. Однак у 2025 році фінансування програми припинили.
Менш ефективною виявилася пільгова іпотека «єОселя». Хоча заявок було понад 140 тисяч, реально профінансовано лише 340 договорів, що становить менше ніж 1% від потреби. Головною причиною називають нестачу стабільних доходів у переселенців.
На Дніпропетровщині, де кількість ВПО залишається однією з найбільших в Україні, питання житла особливо гостре. Місцева влада очікує на нові транші держсубвенцій, щоб реконструювати гуртожитки та відновлювати недобудови. Однак експерти наголошують: без уніфікованого обліку житлових потреб і прозорих механізмів розподілу фінансування навіть мільярдні видатки не дадуть бажаного ефекту.