З 1 січня 2026 року в Україні набувають чинності нові законодавчі норми, що значно посилюють контроль держави за операціями з нерухомістю. Хоча процедура укладання угод для громадян кардинально не зміниться, нотаріуси будуть зобов'язані надавати податковим органам деталізовану звітність про вартість майна та сплачені податки.

Зміни, які вступають у дію з початку 2026 року, були ухвалені ще влітку попереднього року і стосуються низки пунктів Податкового кодексу. Головна мета нововведень — відхід від "усереднених" даних та перехід до точного обліку всіх угод купівлі-продажу. Частина процедур, ймовірно, стане повільнішою, проте інформація буде точнішою пише "Судово-юридична газета".

Держава прагне отримати максимально повний зріз ринку нерухомості, мінімізуючи фактор "взаємної довіри" сторін, який раніше дозволяв приховувати реальну вартість об'єктів. Для нотаріусів, які щодня працюють з угодами, це означає перехід до більш жорсткої та деталізованої системи звітності.

Читайте також: Як переоформити право власності на нерухомість у Держреєстрі: роз'яснення Мін'юсту

Новий формат подання даних для нотаріусів

Основний тягар нововведень ляже на плечі нотаріусів, які виступають податковими агентами при посвідченні угод. Процедура звітування стане суворішою:

  • Державні нотаріуси будуть зобов'язані подавати звіти щомісяця.

  • Приватні нотаріуси звітуватимуть раз на квартал, але з обов'язковою детальною розбивкою по кожному місяцю.

До звіту, який стосується всіх договорів між фізичними особами (купівля, продаж, міна), незалежно від суми угоди, вноситимуть такі дані:

  1. Сам факт укладення договору.

  2. Реальна ціна угоди.

  3. Сума фактично сплаченого податку.

Аналогічні вимоги застосовуватимуться і до біржових угод з нерухомістю.

Спадщина та дарування під пильним наглядом

Окремий блок змін стосується оформлення спадщини та договорів дарування. Вимоги до звітності для нотаріусів у цьому сегменті уніфіковані — регулярне подання даних за формою податкового розрахунку.

До реєстрів вноситиметься інформація про:

  • Видані свідоцтва про право на спадщину.

  • Посвідчені договори дарування.

  • Інші додаткові дані, передбачені податковим розрахунком.

Варто зазначити, що у сільській місцевості функції оформлення спадщини, як і раніше, можуть виконувати уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування, на яких також поширюватимуться вимоги щодо звітності.

Мета змін: контроль доходів та наслідки для покупців

Фактично нові правила означають, що кожна операція з нерухомістю стане абсолютно прозорою для фіскальних органів. Податкова служба отримає прямий доступ до інформації про реальну вартість угод, що дасть змогу порівнювати витрати громадян на купівлю житла з їхніми офіційними доходами.

Що це означає для пересічного покупця:

  1. Прозорість: Схеми із заниженням оціночної вартості стануть більш ризикованими та складними для реалізації.

  2. Час оформлення: Можливе певне уповільнення процедури оформлення угод через збільшення обсягу паперової роботи та звітності для нотаріусів.

  3. Безпека: Жорсткіший контроль податків робить ринок більш цивілізованим, хоча і вимагає повної легалізації коштів.

Водночас для добросовісних покупців та спадкоємців сам алгоритм укладання угод радикально не зміниться.

Нагадуємо, протягом січня-серпня 2025 року українці сплатили майже 8,7 млрд грн податку на нерухомість. Це на 1,6 млрд грн, або 22% більше, ніж за аналогічний період торік. Загалом протягом восьми місяців цього року податок на нерухомість сплачували понад 740 тисяч платників.