Під час зустрічей говорили про підтримку торгівлі між Україною та ЄС, впровадження CBAM, декарбонізацію та інтеграцію української металургії до європейського ринку.
На Північному ГЗК євродепутатка обговорила з генеральним директором об’єднаного ГЗК Метінвесту Ігорем Тонєвим виклики, пов’язані з війною, питання безпеки працівників, умови експорту української сталі та залізорудної сировини до ЄС, а також готовність української промисловості до євроінтеграції.
Карін Карлсбро побувала на будівництві комплексу зі згущення відходів збагачення Північного ГЗК із загальним обсягом інвестицій $170 млн, де застосовуються сучасні технології для створення екологічного гідротехнічного об’єкта. Також їй представили плани з будівництва нового флотаційно-доводного комплексу в межах програми виробництва високоякісних DR-окатків для випуску зеленої сталі.
«Євроінтеграція важлива як для гірничодобувної, так і для металургійної галузей України. Ми зацікавлені в зміцненні позицій на європейському ринку. Та, я вважаю, що й для ЄС вигідно мати такого партнера, як Україна. Зокрема тому, що ми здатні надавати якісну залізорудну сировину для виробництва зеленої сталі. Ми готові рухатися в напрямі модернізації виробництва для відповідності європейським екологічним стандартам, але в умовах війни нам це робити набагато важче, ніж нашим конкурентам. Тому сьогодні Україна потребує підтримки щодо збереження вільного руху металургійної продукції», – зазначив генеральний директор об’єднаного ГЗК Метінвесту Ігор ТОНЄВ.
На Каметсталі євродепутатка ознайомилася з роботою підприємства та з проєктами модернізації енергетичної інфраструктури. У центрі обговорення були енергетична безпека, перехід на екологічні стандарти та інтеграція української металургії до європейських виробничих ланцюгів.
Під час зустрічей на підприємствах Метінвесту окрему увагу приділили Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який в умовах війни створює для українських виробників додаткові фінансові й технічні виклики. Через це вже сьогодні європейські споживачі дедалі частіше обирають альтернативних постачальників, що призводить до скорочення експорту українського чавуну, заготовки та прокату.
У Метінвесті пропонують тимчасово – на період воєнного стану – звільнити від фінансового складника CBAM імпортовані товари з України як країни-кандидата до ЄС, що потерпає від війни. Водночас вимоги до звітності в межах механізму мають зберегтися.
Після війни може діяти інший механізм підтримки: платежі CBAM за українську продукцію могли б спрямовуватися на фінансування декарбонізації – зокрема, на закупівлю європейського обладнання для виробництва зеленої сталі та енергії.
Такий підхід допоможе зберегти довгострокову конкурентоспроможність галузі, акумулювати кошти на екологічну модернізацію та водночас створити попит на передові європейські технології.
«Мета мого візиту – побачити реальну картину. Формуючи політичний порядок денний у Європарламенті, ми маємо усвідомлювати: Україна з нами в одному човні як європейська держава. Я знала про стратегічну роль вашої металургії для економіки та стійкості, але побачене тут вражає: ви продовжуєте працювати попри неймовірні труднощі. Поза межами України не всі до кінця розуміють, які перешкоди доводиться долати українським підприємствам, людям, що тут працюють. Для нас було критично важливо побачити на власні очі, якою ціною дається виживання промисловості, і я вдячна за можливість побачити це. Європейські інституції мають усвідомити: захищаючи себе та свою економіку, українська металургія як частина Європи також допомагає захищати всіх нас», – сказала Карін КАРЛСБРО.
