Фермери Дніпропетровської області опинилися в надскладному становищі через комбінацію кліматичних аномалій та економічних обмежень

Аграрії разом із понад двадцятьма профільними асоціаціями звернулися до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з вимогою надати державну підтримку галузі, яка зазнала нищівного удару.

Читайте також: Суперспека і павутинний кліщ: у фермерів Дніпропетровщини масово гине врожай

За даними Всеукраїнської Аграрної Ради, причинами кризи стали тривала відсутність опадів, весняні заморозки та наслідки знищення Каховської ГЕС, які позбавили фермерів доступу до зрошення. Найбільших втрат зазнали господарства південних і східних регіонів, зокрема Херсонської та Дніпропетровської областей. У багатьох районах області частина врожаїв або повністю загинула, або зазнала серйозних пошкоджень.

«На значних площах втрати врожаю ключової для продовольчої безпеки культури — пшениці — сягають від 50% до 100%», — йдеться у зверненні. Особливо тривожною ситуація є для господарств у прифронтових районах, які й без того працюють у складних умовах через війну.

Читайте також: Дніпропетровщина може втратити врожай посівних культур через павутинного кліща - Держпродспоживслужба

Аграрії закликають уряд терміново запровадити механізм прямої дотації на кожен гектар втрачених посівів. Також вони вимагають передбачити у держбюджеті на 2026 рік кошти для запуску системи аграрного страхування — згідно із законом про страхування сільгосппродукції з державною підтримкою.

Загострює ситуацію і зовнішній тиск. З 6 червня 2025 року Європейський Союз запровадив так звані «запобіжники» — обмеження на імпорт української агропродукції. Це суттєво вдарило по можливостях українських експортерів реалізовувати продукцію на ринку ЄС, що призвело до зниження внутрішніх закупівельних цін.

«Ми втрачаємо як у кількості, так і у вартості врожаю. Такий збіг обставин створює безвихідь для аграріїв», — зазначають представники агросектору. Вони також попереджають: якщо уряд не втрутиться, вже наступного року можна очікувати істотного скорочення посівів пшениці. Це, у свою чергу, призведе до падіння обсягів експорту та потенційного зростання цін на хліб в Україні.

Читайте також: На Дніпропетровщині вирощують натуральний афродизіак: фермери збирають тонни врожаю щовесни

На тлі цих викликів аграрії сподіваються на рішучі дії уряду та закликають забезпечити реальні механізми підтримки, аби уникнути ще глибшої продовольчої кризи, особливо в постраждалих регіонах на кшталт Дніпропетровщини.

Раніше ми писали, що за останні 60 років температура в Україні зростала значно швидше, ніж у світі загалом, що особливо помітно взимку. Наприклад, у Києві протягом трьох останніх зим жодного разу не було зафіксовано стійкої мінусової температури, а стовпчик термометра часто перевищував 0 °C.

Світлана Краковська, завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту, зазначає, що зими в Україні стають дедалі теплішими, що призводить до меншої передбачуваності погоди та зниження кількості снігопадів.