Жорсткі торговельні обмеження з боку Європейського Союзу змушують українські металургійні підприємства кардинально змінювати виробничу стратегію. Аби обійти нові імпортні квоти та уникнути 50-відсоткового мита, заводи розглядають сценарії зупинки ліній із випуску продукції з вищою доданою вартістю.
Вимушена переорієнтація на виробництво чавуну
На спільному підприємстві «Запоріжсталь» традиційний виробничий цикл передбачає завантаження розпечених багатотонних слябів на конвеєр, їх прокатку в тонкі сталеві листи та подальше змотування в рулони. Проте, за словами операційного директора Групи Метінвест Олександра Мироненка, підприємству, ймовірно, доведеться зупинити значну частину цих ліній.
Альтернативним рішенням для збереження експорту стає переорієнтація на більші обсяги випуску чавуну. Цей напівфабрикат наразі не підпадає під дію квот Європейського Союзу, що дозволяє реалізовувати його на зовнішніх ринках без сплати додаткових штрафних мит.
Проблема простою та збереження робочих місць
Відмова від виробництва готової сталевої продукції має серйозні внутрішні наслідки для комбінату. Такий крок означатиме, що близько 50% виробничих потужностей підприємства опиняться в стані простою.
Зменшення завантаженості ліній безпосередньо впливає на потребу в персоналі. Керівництву підприємства доведеться в терміновому порядку шукати внутрішні резерви та можливості для переведення частини працівників на інші робочі місця, щоб уникнути масових звільнень та зберегти кадровий потенціал заводу.
Зниження конкурентоспроможності на міжнародному ринку
Вимушені виробничі зміни на тлі зростання логістичних витрат послаблюють позиції української металургії на світовій арені. Згортаючи випуск продукції з високою доданою вартістю, вітчизняні виробники сталі втрачають свою конкурентоспроможність. У результаті українські компанії поступово поступаються часткою ринку більш агресивним гравцям із Туреччини, Китаю та країн Європи, які працюють у стабільних економічних умовах.