В Україні набули чинності нові стандарти призначення антибіотиків та інших протимікробних препаратів. Наказом МОЗ від 9 вересня 2026 року №1328 затверджено два окремі стандарти — для первинної та спеціалізованої медичної допомоги, які визначають, коли лікар має право призначати антибіотик, а коли — ні.

Головне правило: не «про всяк випадок»

Протимікробний препарат тепер призначають виключно за наявності конкретних клінічних показань, а рішення про антибіотикотерапію та її обґрунтування обов'язково фіксують у медичній документації чи електронній системі охорони здоров'я. Окремо прописано заборону призначати антибіотик лише на прохання пацієнта чи його родичів, якщо для цього немає медичних підстав. Якщо пацієнт наполягає, а лікар підстав не бачить, медик зобов'язаний пояснити, чому антибактеріальне лікування не потрібне, і повідомити, за яких симптомів варто звернутися повторно.

Застуда чи грип — це ще не привід для антибіотика

Антибіотики діють на бактерії, а не на віруси, тож під час застуди, грипу чи інших вірусних інфекцій приймати їх «про всяк випадок» не потрібно. Навіть висока температура, кашель, нежить чи біль у горлі самі собою не є підставою для антибактеріальної терапії — більшість випадків гострого фарингіту та тонзиліту мають вірусне походження і минають без антибіотиків. Водночас на вірусну інфекцію іноді накладається бактеріальна — тоді препарат справді може знадобитися, але рішення лікар ухвалює лише після оцінки стану пацієнта.

Лікування переглядають через 48–72 години

Ще один принцип нових стандартів — обов'язкова повторна оцінка антибактеріальної терапії через 48–72 години після початку лікування. За цей час лікар встигає отримати результати досліджень і оцінити реакцію організму, після чого терапію продовжують без змін, коригують, замінюють препарат або припиняють, якщо подальше лікування вже не потрібне. Для пацієнта це не означає права самостійно перервати курс через два-три дні — рішення про продовження чи завершення приймає лише лікар, а самовільно скорочувати курс, міняти дозування чи препарат не варто.

Відстрочене призначення й система AWaRe

Нові правила передбачають і так зване відстрочене призначення — лікар може не починати антибіотикотерапію одразу, а визначити умови, за яких препарат знадобиться залежно від перебігу хвороби чи результатів аналізів. Такий підхід дозволяє не лікувати «про запас», але мати чіткий план дій у разі погіршення стану.

Під час вибору конкретного препарату лікарі також орієнтуються на класифікацію AWaRe Всесвітньої організації охорони здоров'я, яка ділить антибіотики на три групи: Access («Доступ»), Watch («Спостереження») та Reserve («Резерв»). Препарати групи Reserve призначені для найважчих випадків — зокрема інфекцій зі множинною стійкістю до антибіотиків, — і в закладах спеціалізованої допомоги їх застосування тепер вимагає попереднього погодження.

Чи стало складніше купити антибіотик в аптеці

Тут варто одразу зняти можливу плутанину: антибіотики не стали рецептурними лише завдяки наказу №1328 — вони й раніше належали до рецептурних препаратів, а електронні рецепти в Україні почали впроваджувати ще у 2022 році. Новий стандарт стосується не правил продажу, а того, на яких підставах і як саме лікар повинен призначати й переглядати протимікробну терапію.

Навіщо взагалі знадобилися ці зміни

Мета нових стандартів — скоротити необґрунтоване застосування антибіотиків і стримати поширення антибіотикорезистентності, коли бактерії стають нечутливими до препаратів, якими раніше вдавалося успішно лікувати спричинені ними інфекції. Про масштаб цієї проблеми ВООЗ попереджала ще торік у власному звіті: що частіше антибіотики застосовують без показань або неправильно, то більше шансів отримують стійкі штами бактерій — і звичне лікування з часом перестає діяти. Для України, де самолікування антибіотиками поширене особливо часто, ця проблема стоїть гостро, тож нові стандарти — частина ширшої державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на період до 2030 року.

Що запам'ятати пацієнту

Нові правила не означають відмову від антибіотиків — якщо лікування справді потрібне, лікар його призначить. Головна зміна в підході: антибіотик більше не має бути автоматичним рішенням «про всяк випадок» чи відповіддю на прохання пацієнта. Своєю чергою, самостійно починати приймати антибіотики, доліковуватися залишками з попереднього курсу, змінювати дозування чи припиняти лікування без погодження з лікарем не варто.