Про таких як він зазвичай говорять – справжній, надійний, зважений

Ветеран Ігор Могила торік демобілізувався з лав ЗСУ і зараз виконує обов’язки машиніста насосних установок дільниці експлуатації та обслуговування енергоустаткування конвертерного цеху Каметсталі, разом із дружиною виховує синів і не залишається осторонь від підтримки побратимів – і тих, хто зараз на фронті, і тих, хто повернувся та торує свій шлях у цивільне життя.

Ігор Євгенович присвятив праці на рідному підприємстві майже 40 років свого життя, майже 20 з них був вальцювальником у прокатному цеху, де отримав «гарячий стаж» і справжнє сталеве загартування. З роками не покинув Каметсталь – його досвід, знання, відповідальне і дисципліноване ставлення до справи знадобилися у конвертерному цеху. Колишній прокатник зосереджено та уважно забезпечує водопостачання системи охолодження МБЛЗ.

Для Ігоря Могили, батька чотирьох синів, троє з яких – неповнолітні, день 24 лютого 2022 року не залишив часу на вагання. З перших днів він став до служби у територіальній обороні, а згодом – у лавах ЗСУ, у зоні бойових дій.

Ігор Могила під час служби виконував завдання у Донецькій та Запорізькій областях, брав участь у бойових діях, зокрема, під Великою Новосілкою, там було дуже «гаряче». Про себе на війні говорить зовсім мало, а коли згадує побратимів, навіть обличчя світлішає:

"Чудові це були люди. На жаль, багатьох вже немає з нами. На війні, як і на «цивілці», люди різні. Але мені траплялися хороші – всі, з ким служив, були чудові люди, надійні. Весь батальйон був із Кам'янського. Поруч були хлопці з комбінату, і навіть з нашого цеху. Підтримували одне одного, ділилися новинами з рідного міста і підприємства".

Ігор Євгенович не приховує, що найбільшою підтримкою у час випробувань для нього була сім'я, його діти. Дружина Ольга і четверо синів, старший теж працює у конвертерному цеху, а молодшому цьогоріч тільки виповниться шість років, – всі вони були не слабкістю, а його силою.

Читайте також: Каметсталь підтримує своїх: допомога військовим від Метінвесту та колег

Після демобілізації за сімейними обставинами та станом здоров'я Ігор Могила повернувся до конвертерного цеху, де все здавалося водночас знайомим і все ж таки трохи іншим. Його зустріли товариші, з якими звик працювати, та понад рік в армії – перерва чимала, треба було оновити свої професійні знання та навички. Тут комбінат також прийшов на допомогу – ветеран пройшов додаткове навчання, підвищив кваліфікацію. Колеги в цеху, лінійні керівники – всі намагалися підтримати, порадити, допомогти вирішити виробничі питання, які виникали спочатку.

"Звичайно, немає універсального рецепту та поради, як найкраще та найшвидше влаштувати своє цивільне життя, – розмірковує Ігор Євгенович. – Для кожного це свій індивідуальний шлях, який ми маємо подолати заради сім'ї, дітей та себе самих. Запитай себе, що тобі потрібно, чого ти чекаєш у мирному житті? Шукай підтримку у найрідніших і тих, хто здатен тебе зрозуміти. Об’єднання ветеранів підприємства – важливий крок. Комусь потрібна моральна підтримка, комусь – допомога в оформленні документів, когось треба переконати звернутися до реабілітаційного центру, психолога, і нас, хто теж має досвід війни, він вочевидь послухає. Зрозуміло, цей досвід залишиться в пам'яті, але далі треба йти тільки вперед. Це означає – необхідно жити й цінувати те хороше, що є зараз".

Раніше ми писали, що у киснево-компресорному цеху Каметсталі капітально відремонтували агрегат для компримування кисню.