У Музеї історії міста презентували виставку про кобзарство як культурний код української нації
Експозиція не просто розкриває феномен музичного мистецтва, а показує кобзарство як справжній культурний код української ідентичності, що століттями формував національну свідомість, волелюбність і гідність. Про це повідомляє сайт музею.
Кобзарі, лірники та бандуристи були й залишаються "народною совістю" та літописцями, що зберігали духовний генофонд народу. Їхні думи та історичні пісні - це зашифровані послання з минулого, що передають мудрість, закликають до боротьби та правди.
На відкритті виставки були присутні численні мешканці міста, справжні цінувальники творчості кобзарів, а також учні навчальних закладів Кам'янського. Їхня присутність підкреслила великий інтерес громади до збереження та вивчення українського культурного коду.
Читайте також: «Зима-чарівниця»: дітей Кам'янського кличуть до участі в авторському конкурсі

Експозиція включає плакати та художні твори, що висвітлюють як традиційне кобзарство, так і трагічні події "Розстріляного Відродження". Ці матеріали є потужним нагадуванням про ті часи, коли носії цього культурного коду були цілеспрямовано знищені, і про високу ціну збереження української ідентичності.
Художні матеріали, що ілюструють зв'язок кобзарської спадщини з творчістю Тараса Шевченка та сучасними митцями, підтверджують безперервність цієї традиції.
Кобзарство - це система цінностей: вірність Батьківщині, мужність, чесність. Це ідеологія, яка завжди була протилежна рабству та окупації.
Виставка "Жива струна" запрошує не лише оглянути експонати, а й прочитати цей код: зрозуміти, як саме завдяки голосу струни українці зберегли свою історію та прагнення до свободи. Поки лунає кобза — живе нація!
Виставка буде працювати до 30 липня з понеділка по суботу, з 09.00 до 17.00, за адресою: просп. Свободи, буд. 39. Телефон для довідок: (067)789-92-08.
Раніше ми розповідали, що у Центральній бібліотеці на проспекті Шевченка відкрилася виставка 15-річного художника Богдана Лебедєва. Експозиція вражає глядачів передусім виразністю портретів - у них неможливо не помітити глибину погляду. Працівники бібліотеки кажуть, що історія цієї виставки нагадує сюжет з фільму «Діамантова рука» - вона буквально «сама прийшла» до них.


