Після різдвяного періоду віряни в Україні очікують на одне з найбільших свят церковного року - Стрітення Господнє

    За новим церковним календарем Стрітення Господнє в Україні у 2026 році відзначатимуть 2 лютого. Це одне з дванадесятих свят - дванадцяти найважливіших подій церковного року. Свято має фіксовану дату, тому не залежить від Великодня.

    Раніше воно припадало на 15 лютого, але після переходу Православної Церкви України на новоюліанський календар дати змістилися на 13 днів. Водночас духовний зміст і традиції свята залишилися незмінними.

    Стрітення означає «зустріч». За біблійною традицією цього дня немовля Ісуса Христа принесли до Єрусалимського храму, де Його зустрів праведний Симеон. Ця подія символізує зустріч Старого і Нового Завітів, людського очікування та Божої обітниці. Свято нагадує про світло віри, терпіння й надію.

    Освячення свічок

    Запалений вогонь набуває глибокого символічного значення — він уособлює Боже світло, що веде людину крізь темряву життєвих випробувань. Після освячення стрітенські свічки отримують народну назву — громничні. У традиційній культурі їм приписували захисну силу: вірили, що вони оберігають дім від негоди, грому й блискавки, а також від лиха. Їх прикрашали орнаментами, стрічками, намистинами й цілющим зіллям, сприймаючи як духовний оберіг.

    Освячення свічок відбувається під час святкового богослужіння: священник читає спеціальні молитви, благословляючи їх як знак Божої благодаті. У християнській традиції ці свічки символізують світло Христа, яке входить у світ і перемагає темряву. Їх запалюють під час молитви, у дні великих свят, у хвилини духовної потреби чи вдячності, для благословення оселі та внутрішнього зосередження. Зберігати їх слід у сухому, чистому місці з повагою до їх освяченого призначення.

    Освячення води

    Стрітенську воду в народі цінували не менше, ніж хрещенську. За давнім звичаєм її навіть збирали з бурульок, що танули, вважаючи таку «крапель» особливо чистою та сильною. Її використовували для зцілення недуг, захисту від зла, благословення воїнів і мандрівників, кропили пасіки та худобу перед початком нового сезону.

    У народному календарі Стрітення називали днем зустрічі зими з весною. Люди уважно спостерігали за погодою, адже вірили, що вона підкаже, якими будуть наступні місяці.

    Народні прикмети на Стрітення

    Стрітення поєднує глибоку духовність і народну мудрість, нагадуючи про світло, яке приходить після темряви, і про надію, що народжується разом із новим початком.

    • Відлига - весна буде ранньою і теплою.
    • Мороз - зима ще затримається.
    • Сонячна погода - до доброго врожаю.
    • Сніг - весна буде пізньою й дощовою.
    • Краплі зі стріх - на врожай меду.
    • Вітер - літо буде родючим на фрукти.
    • Тиха погода - рік буде спокійним і теплим.

    Стрітення поєднує глибоку духовність і народну мудрість, нагадуючи про світло, яке приходить після темряви, і про надію, що народжується разом із новим початком.