Брак електроенергії став одним із найсерйозніших випробувань для українського бізнесу

Найбільше постраждали металургія, виробництво будівельних матеріалів та інші енергоємні галузі, які через наслідки російських атак вимушено скорочують або повністю зупиняють виробництво.

За оцінками бізнес-спільноти, лише близько 20% компаній не відчули негативного впливу енергодефіциту. Решта 80% змушені працювати в умовах обмежень: зростає собівартість, дорожчає продукція, порушуються виробничі графіки, а простої стають системними. Навіть наявність власних джерел живлення не розв’язує проблему — мобільна генерація технічно не здатна замінити стабільне промислове електропостачання.

Відключення — серед ключових бар’єрів для бізнесу

Перебої з електроенергією серйозно впливають не лише на побут споживачів, а й на економічну активність. За даними ІЕД, у грудні 2025 року проблеми з енергопостачанням посіли третє місце серед головних перешкод для ведення бізнесу (42% відповідей). Частіше підприємці згадували лише дефіцит кадрів (62%) та небезпеку роботи (57%).

Опитування Європейської Бізнес Асоціації показує: 80% компаній заявили, що відключення електроенергії ускладнюють їхню операційну діяльність. Найпоширеніші наслідки:

● зростання собівартості продукції — 61%;

● коригування графіків роботи — 58%;

● скорочення обсягів виробництва або послуг — 50%;

● простої — 48%;

● підвищення цін на продукцію на 10–30%.

Масштабні атаки — тривалі зупинки виробництва

Посилення російських обстрілів наприкінці 2025 — на початку 2026 року призвело до багатоденних зупинок великих підприємств.

Зокрема, «Інтерпайп» був змушений призупинити роботу електросталеплавильного комплексу «Інтерпайп Сталь» після пошкодження енергоінфраструктури Дніпра на початку листопада 2025 року. Простій тривав і в січні 2026-го.

Компанія Ferrexpo зупиняла операційну діяльність після атаки 20 січня 2026 року, а також у листопаді 2025-го. У жовтні–грудні 2025 року через системні енергообмеження виробництво залізорудної продукції скоротилося на 29% — до 1,07 млн тонн.

«Запоріжсталь» наприкінці грудня 2025 року та на початку 2026-го двічі повністю зупиняла виробничі процеси через аварійні відключення. Завдяки злагодженим діям персоналу вдалося уникнути технологічних аварій, однак простої тривали до двох діб.

Після січневих атак по ТЕЦ і мережах значна кількість промислових підприємств, зокрема виробники будматеріалів, які не мають альтернативної генерації, перейшли у вимушений простій. Для багатьох бізнесів інвестиції у власні джерела енергії залишаються фінансово недоступними.

Відключення навіть для «критичних» споживачів

Великі промислові споживачі стикаються з відключеннями навіть попри статус об’єктів критичної інфраструктури та імпорт електроенергії з ЄС на рівні щонайменше 60% споживання.

В «Інтерпайпі» пояснюють: механізм імпортного ПСО не працює у разі запровадження аварійних графіків за рішенням диспетчера НЕК «Укренерго».

Технічні та економічні ризики

Енергодефіцит особливо болісно б’є по енергоємних виробництвах: через подорожчання електроенергії продукція втрачає конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Аварійні відключення пришвидшують зношення обладнання й можуть спричиняти серйозні техногенні ризики.

«Раптове знеструмлення для гірничо-збагачувальних комбінатів — катастрофа. Зупинка млина з рудою призводить до застигання пульпи, а відновлення роботи займає дні. Вимкнення насосів у глибоких кар’єрах створює загрозу затоплення та втрати дорогої техніки», — наголосила виконавча директорка НАДПУ Ксенія Оринчак.

2025 рік — рік постійного перепланування

Проблема дефіциту електроенергії загострилася наприкінці 2025 року, але впливала на промисловість упродовж усього року.

Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо зазначив, що підприємство працювало в умовах високих цін на електроенергію, дорогої логістики, обмежених експортних ринків і регулярних простоїв, що не дозволило реалізувати початкові виробничі плани.

Бізнес інвестує, але автономність — не для всіх

За даними ЄБА, 90% компаній уже інвестують або планують інвестувати в енергонезалежність. Серед рішень — системи накопичення енергії, сонячна генерація, нова інфраструктура та інші види генерації. Водночас лише 25% підприємств змогли досягти повної автономності.

Вартість електроенергії з альтернативних джерел залишається високою — 18–20 грн за кВт·год проти близько 14 грн при стандартному промисловому постачанні.

У «Інтерпайпі» наголошують: мобільні генератори не підходять для великих промислових активів і можуть бути ефективними лише для малого та середнього бізнесу. Аналогічну позицію висловлюють і в «Метінвесті», підкреслюючи критичну залежність ГМК від централізованого електропостачання.

Якої підтримки очікує бізнес

Частина компаній не розраховує на державну допомогу, однак ті, хто її потребує, очікують:

● компенсацій витрат на резервні джерела живлення;

● скасування мит і ПДВ на енергетичне обладнання;

● доступного кредитування, зокрема за програмою «5–7–9%»;

● чітких графіків відключень і прогнозованої комунікації;

● спрощення дозвільних процедур.

Як зазначає президент Спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій, нинішніх обсягів фінансування недостатньо для придбання промислового енергообладнання, а підключення систем накопичення потребує значних додаткових витрат.

Промисловість як основа економічної стійкості

Тривалі зупинки великих підприємств несуть масштабні економічні та техногенні ризики. В УСПП наголошують: підтримка енергетичної стійкості промисловості має стати складовою державної політики економічної безпеки.

УкрФА, зі свого боку, пропонує низку інструментів — від довгострокових контрактів на електроенергію до пільгового кредитування та компенсацій тарифів, зважаючи на високу частку електроенергії у собівартості феросплавної продукції та розташування підприємств у прифронтових регіонах.

Дефіцит електроенергії однаково болісно б’є і по населенню, і по бізнесу. Як зазначають представники галузі, підтримка підприємств сьогодні — це не менш важливий чинник виживання країни, ніж допомога домогосподарствам.