Гроші знеціняться чи доходи зростуть: що чекає на гаманці українців за новою Бюджетною декларацією уряду

Уряд затвердив та направив до Верховної Ради фінансовий план на найближчі три роки. Документ розкриває не лише стратегію економічного відновлення, але й конкретні цифри: як зміняться мінімальна зарплата та прожитковий мінімум, а також за яких умов економіка України піде вгору.

Кабінет Міністрів України офіційно подав на розгляд парламенту Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки. Цей стратегічний документ є основою для формування державної політики, розподілу фінансів та планування соціальних гарантій на середньострокову перспективу. Головним фокусом нової декларації стало задеклароване прагнення влади підтримати купівельну спроможність громадян шляхом поетапного підвищення ключових соціальних стандартів.

Поступове підвищення соціальних стандартів та рівня життя

Одним із найважливіших пунктів представленого документа є план щодо доходів населення. Згідно з розрахунками Кабінету Міністрів, держава має намір поступово збільшувати мінімальну заробітну плату. Головна мета — забезпечити темпи зростання доходів, які б випереджали рівень інфляції.

Про ці наміри у своєму офіційному Telegram-каналі повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк:

«Уряд планує збільшувати мінімальну зарплату темпами, які мають випереджати інфляцію. Це має стати частиною ширшої реформи системи оплати праці».

Згідно з урядовим прогнозом, динаміка підвищення мінімальної зарплати виглядатиме наступним чином:

  • у 2027 році показник зросте на 10,4%;

  • у 2028 році передбачається зростання на 8,7%;

  • у 2029 році зарплату підвищать ще на 7,1%.

Загалом протягом трьох років мінімальна заробітна плата в Україні може збільшитися майже на 29%. У Кабміні підкреслюють, що ці кроки є фундаментом для комплексної реформи системи оплати праці. За попередніми оцінками урядовців, для реалізації такого масштабного оновлення державному бюджету знадобиться близько 320 мільярдів гривень.

Паралельно з мінімальною зарплатою переглядатиметься і прожитковий мінімум, до якого прив'язана більшість соціальних виплат, аліментів, пенсій та штрафів. Його також планують збільшувати щороку: у 2027 році — на 10,9%, у 2028 році — на 8,9%, а у 2029 році — на 7,1%.

Економічне відновлення: прогнози ВВП та інфляції

Окрім соціальних стандартів, Бюджетна декларація містить детальний макроекономічний прогноз. Урядовці зазначають, що у разі завершення активної фази війни очікується поступове відновлення вітчизняної економіки та суттєве скорочення бюджетного дефіциту.

Зокрема, інфляція у 2027 році прогнозується на рівні 8,9%. Цей показник є важливим маркером для бізнесу та інвесторів, адже він свідчить про наміри держави стабілізувати цінову ситуацію на споживчому ринку.

Якщо ж мирного сценарію вдасться досягти у 2026 році, Кабінет Міністрів очікує значного прискорення економічного розвитку. Динаміка реального внутрішнього валового продукту (ВВП) прогнозується такою:

Рік Прогнозоване зростання реального ВВП
2026 + 2,6%
2027 + 4,5%
2028 + 5,3%
2029 + 6,7%

Відповідно до цих розрахунків, номінальний ВВП країни може суттєво зрости: з 10,1 трильйона гривень у 2026 році до майже 15 трильйонів гривень до кінця 2029 року.

Що кажуть експерти про реалістичність бюджетної декларації

Фінансові аналітики та економісти стримано оцінюють оптимістичні плани уряду, наголошуючи на важливості структурних змін.

Як зазначають фахівці Національного банку України у своїх регулярних інфляційних звітах та макроекономічних прогнозах, стійке випереджальне зростання номінальних доходів над рівнем інфляції можливе лише за умови збереження макрофінансової стабільності та стабільного надходження міжнародної фінансової допомоги в період повоєнного відновлення. Національний банк традиційно акцентує, що необґрунтоване підвищення соціальних виплат без реального зростання продуктивності праці може спровокувати додатковий інфляційний тиск.

Свою оцінку подібним державним стратегіям дають і незалежні аналітики. Експерти Центру економічної стратегії (ЦЕС) у своїх макроекономічних оглядах регулярно підкреслюють, що деклароване зростання ВВП до рівня 6-7% потребуватиме не лише завершення бойових дій, але й створення сприятливого інвестиційного клімату, дерегуляції бізнесу та повернення значної частини українських мігрантів з-за кордону, які є ключовим ресурсом для ринку праці.

Виклики для бізнесу та ринку праці

Планомірне підвищення мінімальної заробітної плати має і зворотний бік. Для вітчизняних підприємців це означатиме збільшення податкового навантаження, зокрема зростання сум єдиного соціального внеску (ЄСВ) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які розраховуються на основі мінімальної зарплати.

Уряд стоїть перед складним завданням: знайти баланс між необхідністю підтримувати гідний рівень життя населення та потребою не перевантажити податками бізнес, який є основою відновлення економіки. Представлена Бюджетна декларація — це наразі базовий сценарій та бачення Кабінету Міністрів. Тепер документ має пройти обговорення та затвердження у Верховній Раді, де до нього можуть бути внесені відповідні корективи залежно від поточної економічної та безпекової ситуації в країні.