На розгляд Кабінету Міністрів України подано офіційну петицію, яка пропонує революційну для вітчизняного ринку праці зміну — скорочення стандартного робочого тижня з 40 до 32 годин без зменшення рівня заробітної плати. Ініціатори впевнені, що такий крок не лише покращить ментальне здоров'я українців в умовах війни, але й підвищить загальну продуктивність економіки.

Суть ініціативи: менше годин, але ті ж самі гроші

Згідно з чинним законодавством України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Однак автори нового звернення до Кабінету Міністрів пропонують переглянути цю норму, зменшивши максимальний ліміт до 32 годин. Це фактично означає перехід на чотириденний робочий тиждень або скорочення тривалості щоденної праці.

Ключовою умовою ініціативи є збереження поточного розміру заробітної плати та всіх соціальних гарантій. Автори документа наголошують на необхідності закріпити цю норму на законодавчому рівні, щоб уникнути зловживань з боку роботодавців.

У тексті офіційного повідомлення ініціатори чітко артикулюють свою позицію:

«Головна мета реформи полягає не у зменшенні обсягів роботи, а в підвищенні її результативності завдяки більш ефективному розподілу часу».

Пілотний проєкт та випробування на практиці

Розуміючи масштабність запропонованих змін, автори петиції не вимагають негайного запровадження нових правил для всієї країни. Перед повноцінним запуском пропонується протестувати модель 32-годинного робочого тижня у форматі пілотного проєкту.

Експеримент планують провести у вибраних державних структурах, окремих компаніях та специфічних галузях економіки. Лише за умови позитивних результатів, ретельного аналізу продуктивності та економічних показників, нову систему можуть масштабувати на загальнонаціональний рівень.

Чому це актуально для українців саме зараз

Питання скорочення робочого часу набуло особливої гостроти на тлі тривалої війни. Ініціатори наголошують, що українці вже роками працюють у надзвичайно складних умовах, супроводжуваних постійною напругою, стресом та нестачею якісного відпочинку.

Додатковий вихідний день, на думку авторів звернення, стане важливим інструментом для соціального відновлення. Це дасть можливість працівникам краще відновлювати сили, більше часу приділяти сім’ї, фізичному та ментальному здоров’ю. Крім того, очікується, що такий крок суттєво знизить рівень професійного виснаження, який зараз є критично високим у багатьох секторах.

Світовий досвід: що кажуть експерти та дослідження

У своєму зверненні автори наводять як приклад досвід таких країн, як Велика Британія, Ірландія, Ісландія та Іспанія. Згідно з даними петиції, ефективність праці під час тестування нового графіку в цих країнах не падала, а в окремих випадках зростала на 15–35%. Це підтверджується і реальними науковими даними.

Як повідомляють дослідники з Кембриджського університету, які курували наймасштабніший у світі експеримент із запровадження чотириденки у Великій Британії, результати виявилися безпрецедентними. За їхніми даними, 71% працівників повідомили про зниження рівня вигорання, а кількість лікарняних зменшилася на 65%.

Водночас експерти британського аналітичного центру Autonomy, які аналізували подібний досвід в Ісландії, дійшли висновку, що скорочення годин є економічно виправданим. У їхньому офіційному звіті щодо ісландського експерименту зазначається, що продуктивність та якість надання послуг залишилися на тому ж рівні або навіть покращилися на більшості робочих місць, при цьому добробут працівників кардинально зріс.

Чи вигідно це українським роботодавцям

Хоча на перший погляд ідея скорочення робочого часу зі збереженням зарплати може здатися збитковою для бізнесу, автори петиції наводять аргументи на користь роботодавців. Нова система здатна допомогти компаніям оптимізувати операційні витрати: зменшити рахунки за електроенергію, комунальні послуги та утримання офісних приміщень.

Також очікується зниження плинності кадрів. Працівники, які мають достатньо часу для відновлення, рідше змінюють місце роботи, що економить ресурси компаній на пошук та навчання нового персоналу.

Окремим бонусом для макроекономіки є те, що третій вихідний може стимулювати внутрішній туризм, сферу послуг, розваг та малий бізнес, оскільки у людей з'явиться більше вільного часу для споживання товарів та послуг.

Наразі слово залишається за Кабінетом Міністрів України, який має розглянути петицію та надати офіційну відповідь щодо можливості реалізації такого пілотного проєкту в поточних економічних реаліях.