Поки на полицях супермаркетів та складах виробників щороку «вмирають» мільйони тонн придатної їжі, значна частина українців вимушена економити на кожному шматку хліба

Цю кричущу несправедливість нарешті планують виправити на державному рівні. Україна офіційно стає на шлях впровадження системи food banking — механізму, за якого якісні продукти не закопуватимуть бульдозерами в землю, а передаватимуть тим, хто їх найбільше потребує. Відповідний Меморандум спільно підписали Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства України та Українська федерація банків продовольства, повідомляє Мінекономіки.

Кінець «продуктового цинізму»: їжа замість утилізації

Цифри вражають своєю жорстокістю: щорічно в Україні відправляють на утилізацію близько 2,7 млн тонн харчових продуктів. Водночас понад 12 мільйонів наших співвітчизників потребують гуманітарної допомоги, а мільйони пенсіонерів та переселенців буквально живуть упроголодь. Досі чинне законодавство фактично змушувало бізнес знищувати товар, у якого добігає кінця термін придатності, навіть якщо він залишається цілком безпечним.

Читайте також: Життя після евакуації: на Дніпропетровщині рогаті "біженки" з Бахмута ставлять рекорди продуктивності

Меморандум, підписаний профільними міністерствами та Українською федерацією банків продовольства, має покласти край цій практиці. Основна ідея — створити правове поле, де виробникам та ритейлерам буде вигідніше віддати товар на благодійність, ніж платити за його знищення. 

"Для нас це рішення – передусім про людей і про здоровий підхід до ресурсів та зміцнення продовольчої безпеки. Придатні до споживання продукти мають не знищуватися, а доходити до тих, хто справді потребує підтримки. Саме так працює сучасна продовольча безпека", - зауважив заступник міністра економіки Тарас Висоцький.

Хто потрапить до списків отримувачів?

Система фудбенкінгу орієнтована на найменш захищені верстви населення. У пріоритеті будуть категорії громадян, чиї доходи не дозволяють закрити базові потреби в харчуванні:

  • Внутрішньо переміщені особи (ВПО), які витрачають більшу частину коштів на оренду житла.
  • Пенсіонери, які отримують мінімальні виплати та живуть за межею бідності.
  • Багатодітні родини та особи з інвалідністю.
  • Люди, які мають роботу, але через низьку зарплату та високі тарифи вимушені заощаджувати на їжі.

Як працюватиме конвеєр допомоги: від ритейлера до столу

Механізм передачі продуктів буде багатоступеневим, але максимально швидким, адже час у цьому питанні є критичним фактором. Продукти надходитимуть від фермерів, великих харчових підприємств та торговельних мереж. Це може бути як нерозпроданий врожай, так і товари з пошкодженим пакуванням або ті, термін реалізації яких добігає кінця.

Далі банки продовольства формуватимуть із цих ресурсів продуктові набори та через мережу волонтерів і соціальних служб передаватимуть їх людям. Такий підхід вирішує одразу три проблеми:

  • Соціальну: допомога нужденним без зайвих витрат з бюджету.
  • Економічну: бізнес звільняється від витрат на дорогу утилізацію.
  • Екологічну: зменшується навантаження на сміттєзвалища, де зазвичай гниє органіка.

Бюрократичні ризики: чи не «поховають» ініціативу чиновники?

Попри оптимістичні заяви, головним викликом залишається підготовка нормативної бази. Важливо чітко розмежувати придатні до вживання продукти та справжній непотріб, щоб під виглядом допомоги людям не збували небезпечний товар. Крім того, податкова та санітарна служби мають дати «зелене світло» бізнесу, щоб передача їжі не обернулася для підприємців штрафами чи нескінченними перевірками.

Система фудбенкінгу вже десятиліттями успішно працює в Європі та США. Для України, яка перебуває у стані війни, це вже не просто копіювання західного досвіду, а життєво необхідний крок. Громадськість сподівається, що корисна ініціатива не перетвориться на чергову серію круглих столів, а реально запрацює вже в найближчі місяці.