Дніпропетровщина як стрес-тест для економіки: чи вистоїть металургійний каркас країни

Дніпропетровська область сьогодні стала справжнім економічним та логістичним стрес-тестом для всієї країни. Регіон, який історично є центром важкої промисловості, утримує на собі значну частину економічного навантаження в умовах війни. Експерти сходяться на думці: якщо промисловий сектор Дніпропетровщини вистоїть, держава збереже свій економічний каркас та реальний шанс на повноцінне відновлення.

Масштаби деіндустріалізації: від світового лідерства до боротьби за виживання

До 2014 року вітчизняна металургія демонструвала високі показники на міжнародній арені. В країні працювали 12 великих металургійних комбінатів, сукупна потужність яких становила близько 42 мільйонів тонн сталі на рік. Це забезпечувало державі місце в топ-7 світових виробників та охоплення близько 4% глобального ринку.

Станом на 2026 рік ситуація кардинально змінилася. Роботу продовжують лише п'ять підприємств із загальною потужністю близько 8 мільйонів тонн сталі, що становить лише 0,4% світового ринку. Левова частка цих виробничих потужностей зосереджена саме на Дніпропетровщині (зокрема у Кривому Розі та Кам'янському) та в Запорізькій області. Економісти визначають цей процес як стрімку деіндустріалізацію, внаслідок якої економіка втрачає значні валютні надходження.

Прогнози аналітиків: скільки ще може втратити держава

За даними нещодавнього дослідження «Інерційний сценарій української промисловості в горизонті 2035 року», проведеного аналітиками, ситуація потребує негайного втручання.

Як зазначають експерти Українського інституту майбутнього у своїх публікаціях, якщо держава не змінить підходи до економічної стратегії, до 2035 року втрати можуть сягнути від 260 до 300 мільярдів доларів. Важливо, що ці цифри відображають не прямі збитки від воєнних дій, а втрати через внутрішні та зовнішньоекономічні бар'єри, серед яких:

  • Висока вартість електроенергії для промислових споживачів.

  • Зростання залізничних тарифів на перевезення вантажів.

  • Гострий кадровий дефіцит на підприємствах.

  • Наслідки запровадження європейського вуглецевого податку (CBAM).

Вплив європейського податку CBAM та скорочення в Кривому Розі

Окремим ударом для експортерів Дніпропетровщини стали результати переговорів з Європейським Союзом щодо спеціального режиму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism). Переговорна позиція щодо отримання пільг або перехідного періоду для вітчизняної промисловості не принесла очікуваних результатів. Незважаючи на те, що підприємства працюють у надскладних умовах воєнного стану, до собівартості кожної тонни виробленого металу тепер додається від 60 до 90 євро екологічного податку.

Наслідки таких фінансових навантажень вже відчутні на практиці. Одне з найбільших підприємств регіону, «АрселорМіттал Кривий Ріг», було змушене оголосити про закриття блюмінгу, ливарно-механічного заводу та двох прокатних станів.

Як повідомляє інформаційно-аналітичний центр GMK Center, посилаючись на структурні зміни в галузі, оптимізація виробництва неминуче веде до кадрових змін. На криворізькому підприємстві під скорочення потрапили до 3400 працівників, що створює значний соціальний тиск на місто та регіон в цілому. Серед підприємств, що продовжують роботу, залишаються також заводи у Кам'янському (зокрема «Камет-Сталь»), які також змушені щоденно адаптуватися до зростаючих логістичних та енергетичних витрат.

Необхідність нової промислової політики

Аналітики підкреслюють, що найближчим часом перед Кабінетом Міністрів України стоятимуть три ключові та взаємопов'язані завдання: забезпечення оборони, стабільне проходження зимового енергетичного сезону та порятунок економіки.

В економічному блоці нагальною є потреба у формуванні чіткої промислової політики. Прогнозовані втрати у розмірі 260–300 мільярдів доларів ще можна запобігти, проте вікно можливостей для прийняття ефективних рішень на державному рівні стрімко звужується. Збереження індустріального потенціалу Дніпропетровщини має стати пріоритетом для забезпечення економічної стабільності всієї країни.