Станом на 22 січня 2026 року ситуація на східному фланзі фронту залишається напруженою, проте контрольованою

Російські війська продовжують тактику «інфільтрації» та розширення сірих зон, намагаючись намацати слабкі місця в українській обороні. Для мешканців Дніпропетровщини події на Харківському та Донецькому напрямках мають першочергове значення: саме тут вирішується доля логістичних шляхів, що з’єднують центр України з передовою.

Харківщина: боротьба за панівні висоти та береги Сіверського Дінця

На Харківському напрямку противник намагається дестабілізувати лінію оборони в районі Симинівки. Основний тиск здійснюється малими піхотними групами з північного флангу. Головна мета окупантів — зачепитися за місцевість та розширити сіру зону. Проте, за даними військових аналітиків, закріплення ворога є нестабільним через щільний вогневий контроль з боку ЗСУ.

Найбільш критична точка — населений пункт Графське. Тут тривають ближні бої, а контроль над північною та центральною частинами селища постійно переходить з рук у руки. Стратегічний задум ворога очевидний: вихід до Верхньої Писарівки для створення оборонного рубежу на східному березі Сіверського Дінця.

Куп'янський рубіж: стабілізація та успіх 43 ОМБр

На Куп’янському напрямку українським захисникам вдалося досягти низки локальних успіхів:

  • Стабілізовано південний фланг поблизу Подолів.

  • Вирівняно лінію зіткнення в центрі Курилівки.

  • Повернуто контроль над позиціями на північ від Піщаного.

Особливо відзначилися бійці 43-ї окремої механізованої бригади (43 ОМБр). В околицях Піщаного ворог намагався реалізувати ефект раптовості та захопити опорний пункт. Завдяки вчасній аеророзвідці та злагодженим діям піхоти, штурмову групу противника було знищено на підходах.

Як зазначає DeepStateUA та офіційні зведення Генштабу, ворог на цьому відтинку часто працює «на картинку», намагаючись зафіксувати присутність у населених пунктах лише для звітів, не маючи реальної змоги закріпитися.

Слов’янський напрямок: війна дронів та загроза логістиці

У районі Різниківки фіксується масоване застосування противником FPV-дронів. Росіяни намагаються заблокувати переміщення техніки та особового складу, паралельно обстрілюючи сусідні Каленики.

Це створює непряму загрозу для логістичних вузлів Дніпропетровської області, яка є основним «хабом» для постачання підрозділів на Донеччині. Дніпропетровщина не лише приймає поранених та переселенців, а й забезпечує безперебійну роботу ремонтних баз та складів БК. Будь-яке просування ворога в бік Слов’янська розглядається військовим командуванням як спроба погіршити безпекову ситуацію вглиб країни.

Статистика та факти: виснаження ресурсів

За даними Міністерства оборони України та моніторингових груп, станом на січень 2026 року:

  1. Ефективність використання FPV-дронів на Слов’янському напрямку зросла на 25% порівняно з осінню 2025 року.

  2. До 70% спроб ворога закріпитися в «сірих зонах» Харківщини закінчуються відходом через відсутність інженерних фортифікацій.

  3. Дніпропетровська область залишається лідером за темпами будівництва другої та третьої ліній оборони, що є критично важливим на випадок системних проривів фронту.

Попри постійний тиск, системного прориву оборони не зафіксовано. Українські сили успішно ламають плани ворога, використовуючи перевагу в розвідці та артилерійській точності. Ситуація залишається напруженою, але Дніпропетровщина та інші тилові регіони продовжують працювати на підтримку фронту під захистом ЗСУ.