На території Дніпропетровської області, поблизу міста Кам'янське (район села Єлизаветівка), розташована водойма, яка щороку привертає увагу туристів своїм нетиповим для степової зони кольором води

 Місцеві жителі називають її Блакитним озером або "Дніпровськими Мальдівами". Попри популярність серед населення, історія походження цієї локації та її екологічні особливості залишаються маловідомими для широкого загалу.

Як будівельний майданчик перетворився на зону відпочинку

Блакитне озеро не є природною водоймою у класичному розумінні. Його офіційна назва — Єлизаветівський котлован. Водойма має штучне походження і з'явилася у 1970-х роках. У той період тривала активна забудова Лівобережного масиву тодішнього Дніпродзержинська (нині Кам'янське). Для зведення багатоповерхівок на болотистій місцевості знадобилися величезні об'єми піску, який видобували саме на цьому місці.

Коли видобуток піску досяг водоносних горизонтів, утворений резервуар площею в кілька десятків гектарів почав стрімко заповнюватися ґрунтовими водами. Глибина котловану в деяких місцях, за оцінками водолазів, сягає 20 метрів, а перепади дна є надзвичайно різкими.

У чому секрет бірюзового кольору води

Незвичний відтінок водойми, який варіюється від ніжно-блакитного до насиченого бірюзового, має суто фізичне та геологічне пояснення.

По-перше, дно котловану вкрито дрібним кварцовим піском, який працює як природний рефлектор, відбиваючи сонячні промені. По-друге, живлення озера відбувається виключно шляхом підземних джерел. Вода проходить природну фільтрацію через товщу піску, що забезпечує її високу прозорість. Відсутність мулистого дна унеможливлює активне розмноження певних видів водоростей, які зазвичай надають річкам регіону зеленого забарвлення влітку.

Що кажуть експерти про безпеку купання

Попри візуальну привабливість, Єлизаветівський котлован є закритою екосистемою без природного стоку. Це означає, що водойма не здатна до швидкого самоочищення в умовах масового напливу відпочивальників.

Фахівці Державної екологічної інспекції Придніпровського округу неодноразово наголошували на вразливості штучних водойм. Згідно з їхніми роз'ясненнями щодо охорони водних ресурсів , антропогенне навантаження на закриті водойми, особливо засмічення прибережних смуг побутовими відходами, призводить до поступового замулення дна та зміни хімічного складу води.

Щодо санітарно-епідеміологічних показників, ситуація змінюється залежно від температурного режиму. У червні-липні, коли температура повітря сягає пікових значень, ризики погіршення якості води зростають.

Експерти Державної установи "Дніпропетровський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України", які регулярно проводять моніторинг якості води у водоймах регіону, зазначають, що у стоячій воді за умови високих температур створюється сприятливе середовище для розмноження мікроорганізмів. Як повідомляється у їхніх регулярних звітах щодо стану водойм у літній період, перевищення індексу лактозопозитивних кишкових паличок є типовою проблемою для закритих рекреаційних зон у другій половині літа. Тому фахівці радять уникати ковтання води під час плавання та обов'язково приймати душ після купання.

Інфраструктура та сьогодення

На сьогодні територія навколо Блакитного озера умовно поділена на кілька зон. Частина узбережжя перебуває в оренді: там облаштовано платні пляжі з шезлонгами, альтанками та кафе. Інша частина залишається дикою, приваблюючи поціновувачів відпочинку з наметами.

Проте неконтрольований туризм на диких ділянках створює екологічну проблему — залишення сміття в лісосмузі, що оточує котлован. Відтак, майбутнє "Дніпровських Мальдів" залежить виключно від відповідального ставлення туристів до збереження цієї унікальної, хоч і штучно створеної, природної локації.