6 червня минає три роки від дня підриву Каховської ГЕС — однієї з найбільших техногенних та екологічних катастроф у сучасній історії України

На тлі регулярних атак російських військ на енергетичний сектор питання безпеки гідротехнічної інфраструктури постало особливо гостро для мешканців Дніпропетровської області. Саме тут розташовані стратегічні об'єкти Дніпровського каскаду, пошкодження яких може мати серйозні наслідки для всього регіону.

Дніпровський каскад та загроза для Кам'янського

Україна має одну з найбільших у Європі систем водосховищ. Загальний повний об'єм акумульованої води у Дніпровському каскаді становить 43,8 кубічного кілометра. Будь-яке масштабне пошкодження цих споруд здатне спричинити значні підтоплення нижче за течією.

Для Дніпропетровщини ключовими об'єктами є Середньодніпровська ГЕС (до 2016 року — Дніпродзержинська), розташована у Кам'янському, та Дніпровська ГЕС у Запоріжжі, яка безпосередньо впливає на гідрологічний режим південної частини області. Встановлена потужність Середньодніпровської ГЕС становить 388 МВт, і вона утримує колосальні об'єми води Кам'янського водосховища. Експерти вказують, що гідроелектростанції залишаються в зоні ризику не лише як військові, а й як гуманітарні цілі, адже їх пошкодження безпосередньо впливає на логістику, енергозабезпечення та доступ до питної води для промислових центрів.

Чи можуть ракети зруйнувати дамбу: оцінка експертів

Попри регулярні обстріли та пошкодження інфраструктури, фахівці закликають розрізняти наслідки влучання ракет у машинні зали і фізичний прорив самої бетонної греблі.

Генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота неодноразово наголошував, що зовнішні ракетні удари не здатні спричинити катастрофу масштабу Каховської ГЕС. У своєму інтерв'ю виданню «Суспільне» під час аналізу наслідків ударів по ДніпроГЕС він пояснив:

«У результаті обстрілу загрози прориву дамби немає... За допомогою ракет, як це роблять росіяни, ДніпроГЕС зруйнувати важко. У 1940-х роках дамбу підірвали, заклавши у конструкцію велику кількість вибухівки. Тобто сапери мали доступ до найвразливіших конструкцій дамби зсередини».

Таким чином, для створення прорану, здатного викликати 20-метрову хвилю, необхідне внутрішнє мінування споруди, як це сталося на Херсонщині у 2023 році, коли об'єкт перебував під повним контролем окупаційних військ.

Екологічні наслідки та підготовка населення

Незважаючи на стійкість гребель до зовнішніх атак, навіть часткове пошкодження гідроспоруд здатне викликати локальні підтоплення прибережних зон та спричинити екологічну кризу. Знищення екосистем, забруднення водойм та втрата доступу до питної води залишаються реальними загрозами.

У коментарі виданню «Фокус» лідерка всеукраїнського молодіжного екологічного руху Let's Do It Ukraine Юлія Мархель наголосила на важливості превентивних заходів на рівні громад:

«Ворог цілеспрямовано нищить екосистему, тому українцям варто діяти на випередження. Вкрай важливо завчасно підготувати запаси води та вивчити алгоритм евакуації... Крім того, енергетична система зазнає серйозного удару через втрату генерації на ГЕС, а аграрний сектор — через руйнування систем зрошення».

Інструкція на випадок надзвичайної ситуації

Рятувальні служби та екологи радять мешканцям прилеглих до водойм районів (особливо у Кам'янському, Дніпрі та навколишніх селах) мати чіткий алгоритм дій:

  • Переміщення: За сигналом тривоги необхідно швидко переміститися у безпечні зони, подалі від водойм, шукаючи максимально підвищені ділянки рельєфу або верхні поверхи міцних капітальних будівель.

  • Тривожна валізка: Мати напоготові документи у водонепроникному пакеті, базовий набір ліків, запас питної води та висококалорійної їжі на кілька діб.

  • Дії перед евакуацією: Виходячи з дому, обов'язково слід вимкнути електропостачання, перекрити газові вентилі та щільно закрити вікна.

  • Інформація: Слідкувати за офіційними повідомленнями влади за допомогою портативного радіо на батарейках. Уникати обірваних ліній електропередач та не перетинати стрімкі водні потоки вбрід.