
На Покровському напрямку тривають важкі позиційні бої, які безпосередньо впливають на безпекову ситуацію не лише в Донецькій, а й у сусідній Дніпропетровській області
Російські війська зосередили основні зусилля на просуванні в районі населеного пункту Шевченко, намагаючись розширити зону контролю та закріпитися на нових рубежах.
Ситуація в населеному пункті Шевченко: поточний стан та тактика сторін
За поточними даними з лінії фронту, противнику вдалося просунутися в центральну частину селища Шевченко. Основний вектор наступу окупаційних військ зосереджений у північному напрямку вздовж балки Водяний Яр. Рельєф місцевості використовується для прихованого пересування особового складу та мінімізації втрат від ударів української артилерії та безпілотників.
Попри просування російських сил, говорити про повний контроль над населеним пунктом з їхнього боку передчасно. Ситуація залишається вкрай динамічною: приблизно 50% території селища перебуває під контролем підрозділів Збройних Сил України. Українські військові ведуть активні оборонні бої, не дозволяючи противнику безперешкодно розвивати наступ.
Окремою зоною тактичного напруження залишається район місцевого ставка. Російське командування систематично направляє туди невеликі штурмові та диверсійні групи. Їхня мета — виявлення вразливих місць в українській обороні та створення плацдарму. Однак більшість таких спроб своєчасно фіксується українськими захисниками, після чого диверсійні групи ліквідуються ще на етапі розгортання.
Стратегічне значення боїв та ризики для Дніпропетровщини
Зі стратегічної точки зору головною метою російських військ на цій ділянці є поступове витіснення українських сил із північної частини Шевченка. Це необхідно їм для встановлення повного контролю над населеним пунктом і подальшого тиску на південний фланг оборони Покровська.
Покровськ є ключовим логістичним вузлом. Відстань від передових позицій на Покровському напрямку до адміністративного кордону Дніпропетровської області становить трохи більше 20 кілометрів. Прорив оборони на цій ділянці або обхід Покровська з півдня (через такі населені пункти як Шевченко) створює пряму загрозу для Павлоградського району Дніпропетровщини. Саме тому в Дніпропетровській області триває масштабне будівництво фортифікаційних споруд, протитанкових ровів та ліній оборони.
Експертні оцінки поточної кампанії
Військові аналітики підтверджують складність ситуації на цьому відрізку фронту, наголошуючи на виснажливому характері боїв.
Як повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму регулярному звіті щодо російської наступальної кампанії, командування РФ продовжує використовувати тактику піхотних штурмів малими групами для виснаження української оборони на захід від Авдіївки та в напрямку Покровська. Експерти центру зазначають, що такі дії призводять до значних втрат серед російських військових, проте дозволяють їм досягати поступових тактичних успіхів, які загрожують логістиці ЗСУ на межі Донецької та Дніпропетровської областей .
Свою оцінку тактиці використання рельєфу дають і фахівці відомого українського моніторингового проєкту DeepState. Як розповідають аналітики центру у своїх регулярних оглядах оперативної обстановки, ворог постійно намагається використовувати низини, лісосмуги та балки (зокрема такі, як Водяний Яр) для накопичення резервів та прихованого підходу до українських позицій. Утримання оборони в таких умовах вимагає від ЗСУ максимальної концентрації засобів аеророзвідки для своєчасного виявлення штурмових груп .
Ефективна робота українських операторів БПЛА та артилеристів суттєво уповільнює темпи просування противника. Завдяки цьому бої набувають затяжного позиційного характеру, де кожен метр просування дається ворогу високою ціною у живій силі та техніці. Сили оборони України продовжують стримувати натиск, захищаючи підступи не лише до міст Донеччини, а й до східних кордонів Дніпропетровської області.

