Будинок з мозаїкою на проспекті Шевченка: історія, яка оживає

Прогулюючись проспектом Шевченка у Кам'янському, неможливо не звернути увагу на будинок, оздоблений мозаїчним панно. Цей будинок має багату історію, яка тісно переплетена з історією міста та країни.

Сьогодні за допомогою mis.dp.ua ми поділимося цікавими фактами про цю будівлю, про які журналістам розповів кам'янський краєзнавець Віталій Шрамко.

Читайте також: Цікавинки Кам'янського: загадковий будинок на проспекті Свободи еволюціонував від німецької кірхи ло лікарні

Історія забудови району

Будинок, про який йде мова, був зведений на початку 1930-х років разом з 14 іншими на тодішній вулиці Комунарній (за винятком пізніших №10 і №10А).

Будівництво велося за наказом директора металургійного заводу Йосипа Манаєнкова, коли частину Нижньої колонії зносили під аглофабрику. Цікаво, що всі 14 будинків зводили методом народного будівництва. Це означає, що майбутні мешканці кожного з них брали участь у його зведенні.

За кожним будинком був закріплений виконроб з кресленнями, а працівники заводу після робочої зміни трудилися на будівництві бригадами-«комунами». Саме звідси й походить назва вулиці - Комунарна.

Читайте також: Цікавинки Кам'янського: розарій Дніпроазоту - квітуча оаза на околиці міста

Будинок для тимчасового проживання

Спочатку цей будинок був двоповерховим і мав адресу Комунарна, 13.

Після того, як у 1955 році на вулиці Сировця (нині проспект Шевченка) збудували великий житловий будинок, його віднесли до цієї ж вулиці під номером 44.

У повоєнні роки він слугував будинком для переселенців. Річ у тім, що в ЖЕКів існували плани капітальних ремонтів житлових будинків. Під час ремонтів мешканці вивільняли одну з кімнат, а ті родини, які не мали такої можливості, тимчасово переїжджали до цього будинку. Будинок переселенців мав однокімнатні квартири, схожі на гуртожиткові, та спільні кухні. Вода була у дворі з колонки, а туалет - дерев'яний і також надворі.

Лише у 1960-х роках під час ремонту будинок газифікували, провели воду та каналізацію.

Постійні мешканці та реконструкція

Наприкінці 1960-х, коли капремонти припинилися, будинок відійшов до міського житлоуправління і був заселений постійними мешканцями.

Проте через незручності спільних кухонь та туалетів, а також постійні сварки та бійки, багато сімей там не затримувалися.

Згодом будинок придбав трест "Дніпродомнаремонт" для своїх працівників.

Було виконано перепланування, надбудовано третій поверх, влаштовано не лише одно-, але й дво- та трикімнатні квартири з окремими кухнями й туалетами. Більшість квартир отримали лоджії. Також упорядкували й прилеглу територію, а у дворі облаштували дитячий майданчик. Саме внаслідок цієї реконструкції, яка відбулася у 1982 році, будинок і набув свого звичного нинішнім містянам вигляду.

До речі, а ви вже бачили яким наше місто уявляє собі штучний інтелект? Світлини, згенеровані нейромережею, можна переглянути за посиланням.