Скарби старого лісу: куди ведуть занедбані залізничні рейки на Дніпропетровщині

У глибині лісових масивів Дніпропетровської області, зокрема в районі Самарського бору, дослідники та туристи все частіше натрапляють на фрагменти залізничної інфраструктури, що поступово зникає під шаром ґрунту та рослинності. Ці колії, які місцеві жителі називають «лісовими привидами», є частиною колись розгалуженої мережі промислових та військових гілок, що відігравали ключову роль у логістиці регіону в XX столітті.

Історичний контекст та призначення лісових колій

Більшість занедбаних рейок у лісах Новомосковського району та поблизу Павлограда були побудовані в період інтенсивної індустріалізації. Основним призначенням цих об'єктів було:

  • Транспортування деревини: забезпечення сировиною деревообробних підприємств області.

  • Військова логістика: під'їзні шляхи до закритих об'єктів та складів, що розташовувалися в лісових масивах для маскування.

  • Обслуговування промислових гігантів: зв'язок між видобувними підприємствами та основними магістралями «Укрзалізниці».

Згідно з архівними даними залізничного департаменту, частина цих шляхів перестала експлуатуватися наприкінці 1990-х років через зміну логістичних пріоритетів та закриття ряду підприємств.


Юридичний статус та управління занедбаним майном

Питання власності та демонтажу покинутих колій регулюється чинним законодавством України. Відповідно до Закону України «Про залізничний транспорт», залізничні колії поділяються на магістральні лінії та під'їзні шляхи.

  1. Магістральні лінії: перебувають у державній власності та управлінні АТ «Укрзалізниця».

  2. Під'їзні шляхи: можуть належати приватним підприємствам або перебувати на балансі територіальних громад.

У 2026 році процес відчуження або демонтажу таких об'єктів вимагає погодження з Фондом державного майна України. Згідно з роз'ясненнями Кабінету Міністрів України, безгосподарне майно (включаючи рейки, власник яких не встановлений) має бути взяте на облік місцевими органами самоврядування для подальшої передачі у власність громади або реалізації через систему ProZorro.Продажі.

Технічний стан та екологічне значення

Станом на квітень 2026 року більшість лісових залізниць на Дніпропетровщині перебувають у незадовільному стані:

  • Корозія металу: через тривалий контакт із вологою рейки втратили несучу здатність.

  • Руйнування насипів: природна ерозія та коріння дерев призводять до деформації полотна.

  • Відсутність сигналізації: всі системи автоматики та безпеки були демонтовані або викрадені в попередні десятиліття.

Екологи зазначають, що такі занедбані об'єкти поступово стають частиною природного ландшафту. Шпали, виготовлені з деревини та оброблені антисептиками, при розкладанні можуть впливати на склад ґрунту, проте залізо як інертний матеріал не завдає значної шкоди екосистемі лісу.

Чому ці об'єкти приваблюють туристів

Занедбані колії стали популярними локаціями для «індустріального туризму» (урбекс). Проте експерти з безпеки та представники воєнізованої охорони залізниці попереджають:

  • Небезпека травмування: приховані під листям провалля та гострі металеві краї можуть спричинити серйозні пошкодження.

  • Загроза обвалів: старі мости та шляхопроводи на занедбаних ділянках не проходять регулярну перевірку на міцність.

  • Режимні зони: деякі колії все ще можуть вести до діючих промислових або оборонних об'єктів, перебування поблизу яких обмежене.

Майбутнє лісових залізниць

Наразі розглядається кілька варіантів подальшого використання таких ділянок. Один із перспективних напрямків, що обговорюється в межах програм регіонального розвитку — створення веломаршрутів на базі старих залізничних насипів (Rail-to-Trail). Такий підхід дозволяє зберегти історичну спадщину та створити безпечну інфраструктуру для активного відпочинку.

Відповідно до стратегічних планів розвитку інфраструктури, пріоритет надається відновленню діючих магістралей, тоді як другорядні лісові гілки найчастіше підлягають природній рекультивації або поступовому демонтажу для переробки металобрухту, кошти з якого спрямовуються до державного бюджету.