Операція "Схід СОС": Хроніка виїзду з прифронтових сіл Дніпропетровщини

На тлі продовження наступальних дій збройних сил російської федерації на українські території оперативна ситуація у прифронтових районах Дніпропетровської області набуває критичного характеру. Регіон, який тривалий час слугував тилом для евакуйованих із Донеччини, Луганщини, Харківщини та Запоріжжя, тепер сам зіткнувся з необхідністю масової евакуації жителів. Здійснення цієї гуманітарної місії взяла на себе команда волонтерів "Схід СОС", яка має досвід роботи у найгарячіших точках.

Читайте також: Ворог активізував штурми на Дніпропетровщині: Покровське, Вербове та Новопавлівський напрямок під загрозою

Епіцентр загрози: Синельниківський район

Локалізація бойових дій швидко змінюється. На території Синельниківського району фіксується висока інтенсивність обстрілів. Відстань від населених пунктів, таких як село Остапівське, до лінії бойового зіткнення, згідно з даними DeepState, складає трохи більше 20 кілометрів, що місцевими жителями сприймається як безпосередня близькість.

Основні загрози для цивільного населення становлять керовані авіаційні бомби (КАБ) та ударні безпілотники типу "Шахед". За свідченнями мешканців, авіаудари, які раніше були відомі лише з новин про Донеччину, тепер стали реальністю прифронтових сіл Дніпропетровщини. У Синельниківському районі відзначається посилення активності російських дронів.

Логістика порятунку та досвід "Схід СОС"

Евакуаційну діяльність у регіоні здійснює команда "Схід СОС" у складі Євгена Поянського та його сина Влада. Вони працюють із початку повномасштабного вторгнення, вивозячи цивільних з Донецької, Херсонської, Запорізької та Сумської областей. Перехід до роботи на Дніпропетровщині підтверджує зміщення географії бойових дій.

Читайте також: Ворог “промацує” Дніпропетровщину: аналіз ситуації на Новопавлівському та Великомихайлівському напрямках

Ключові аспекти їхньої роботи:

Пріоритет: Перевезення цивільного населення, виключаючи велике побутове майно (холодильники, пральні машини).

Складність кейсів: Робота з маломобільними групами населення та особами із важкими медичними станами, включаючи випадки гангрени, що вимагає специфічних навичок та високої психологічної стійкості від рятувальників.

Масштаб: З початку повномасштабного вторгнення команда "Схід СОС" вивезла понад 90 тисяч осіб, у тому числі понад 125 тисяч осіб з обмеженими можливостями здоров'я.

Рішення жителів: Відмова та виїзд

Рішення про виїзд жителів Дніпропетровщини часто є вимушеним та емоційно складним. Фіксуються випадки, коли люди залишають житло, у якому прожили все життя, як це відбулося із мешканкою Остапівського.

Проте, не всі жителі погоджуються на евакуацію. Деякі сім'ї, включаючи батьків з дітьми, залишаються у населених пунктах, незважаючи на безпосередню небезпеку.

Як зазначає Євген Поянський, юридичні обмеження не дозволяють рятувальникам примушувати громадян до евакуації, навіть коли рівень загрози є максимальним. Це створює ситуації, коли у населених пунктах під обстрілами продовжують перебувати діти.

Читайте також: Ворог готується до штурму ще одного міста Дніпропетровщини: що відомо

Виклики місії

Діяльність гуманітарних екіпажів ускладнена низкою чинників:

  1. Проблеми зі зв'язком: У прифронтових селах Дніпропетровщини спостерігаються перебої з мобільним зв'язком. Волонтери змушені залишати свої контакти на громадських зупинках для забезпечення можливості подачі заявок на евакуацію.

  2. Протидія: Фіксуються конфліктні ситуації з комерційними перевізниками, які, маючи власні "бізнес-плани", негативно ставляться до безкоштовної діяльності волонтерів.

  3. Небезпека: Постійна загроза з боку російських дронів та авіації.

Попри всі виклики, команда "Схід СОС" продовжує свою роботу, підкреслюючи, що їхня мотивація полягає виключно у наданні допомоги цивільним та мінімізації втрат серед населення, спричинених наступом росіян.