Вулиці Кам’янського не раз отримували нові назви: деякі адреси змінювали їх двічі. Історію таких змін можна простежити за офіційними документами міста.

Від Комунарної до Архітектурної — адреса з трьома назвами

На перший погляд сучасна адреса мало що може сказати про минуле вулиці. Проте в Кам’янському є місця, де одна й та сама територія за кілька десятиліть встигла отримати одразу кілька назв.

Один із найпоказовіших прикладів — нинішня вулиця Архітектурна у Заводському районі. У зведеному переліку топонімії зазначено одразу три послідовні назви: спочатку Комунарна, у 2016 році — Йосипа Манаєнкова, а у 2024 році — Архітектурна. Таким чином, назву цієї вулиці змінювали щонайменше двічі.

Цей випадок цікавий ще й тим, що обидва перейменування відбувалися в різні періоди та мали різний контекст. У 2016 році перейменування проводилися в межах декомунізації. Офіційне розпорядження міського голови від 19 лютого 2016 року №57-р стосувалося перейменування вулиць Дніпродзержинська та Карнаухівки.

У 2024 році назва Йосипа Манаєнкова знову змінилася — цього разу на Архітектурну. Рішення було ухвалене 19 квітня 2024 року. Перед цим міськрада проводила електронні консультації: серед запропонованих варіантів для цієї вулиці були, зокрема, Архітектурна та Міграційна.

Отже, для мешканців адреса залишалася тією самою, а її назва за роки пройшла цілий ланцюжок: Комунарна → Йосипа Манаєнкова → Архітектурна.

Ще один незвичайний випадок — Олега Кошового, Олександрійська та Віталія Мосьпана

Інша історія пов’язана з нинішньою вулицею Віталія Мосьпана у Південному районі.

У зведеному переліку Кам’янської громади видно одразу три етапи. До 2022 року ця адреса мала назву Олега Кошового. У вересні 2022 року її перейменували на Олександрійську, а 19 квітня 2024 року вона отримала нинішню назву — Віталія Мосьпана.

Таким чином, тут також можна скласти повну послідовність:

  • Олега Кошового — попередня назва;
  • Олександрійська — назва після рішення від 30 вересня 2022 року;
  • Віталія Мосьпана — нинішня назва після рішення від 19 квітня 2024 року.

Цей приклад особливо показовий через короткий проміжок між двома останніми перейменуваннями. Назва Олександрійська проіснувала близько двох років, після чого з’явилася вже сучасна назва.

Схожу «біографію» мають і кілька сусідніх провулків. Наприклад, 1-й, 2-й, 3-й та 4-й Різдвяні провулки раніше називалися відповідно 1-м, 2-м, 3-м та 4-м Олександрійськими, а до цього носили назви, пов’язані з Олегом Кошовим. У документах ці зміни також простежуються послідовно — у 2022 та 2024 роках.

Чому назви в Кам’янському змінювалися хвилями

Історія перейменувань у місті не обмежується одним рішенням. Найбільші хвилі відбувалися у різні роки та були пов’язані з оновленням міської топоніміки.

У 2016 році місто проводило перейменування в рамках декомунізаційного законодавства. У травні того ж року окремим розпорядженням голови Дніпропетровської ОДА було змінено ще 18 об’єктів топоніміки Дніпродзержинська.

Наступною великою хвилею став 2022 рік. Рішенням міськради від 30 вересня нові назви отримали 182 вулиці та провулки в Кам’янському, а ще 16 об’єктів — у Карнаухівці. Перейменування стосувалося назв, пов’язаних із державою-агресором та її союзниками.

У 2024 році міська рада продовжила роботу з топонімікою. 19 квітня було ухвалено рішення щодо нових назв для 40 вулиць та провулків, зокрема Архітектурної, Віталія Мосьпана, Літньої, Історичної, Європейської, Сорочинської та інших.

Саме через ці хвилі окремі адреси сьогодні мають своєрідну «топонімічну біографію». Причому іноді між змінами проходили десятиліття, а іноді — лише два роки.

Зведений перелік Кам’янської громади дозволяє побачити не лише нинішні назви, а й попередні, разом із документами, якими вони були затверджені. На офіційній сторінці міськради цей ресурс актуалізований, зокрема, рішенням від 28 лютого 2025 року №3500-68/VIII.

Для мешканців це означає, що стара назва вулиці в документах, архівних фотографіях, газетах чи спогадах може зовсім не збігатися з тією, яку вони бачать сьогодні на табличці. Іноді за однією сучасною адресою фактично ховаються одразу дві, а то й три сторінки історії Кам’янського.