Станом на травень 2026 року російські окупаційні війська продовжують спроби розширити зону контролю на східному фасі фронту

Це дедалі більше загрожує тиловим і логістичним вузлам Дніпропетровської області. Зокрема, на Олександрівському та Межівському напрямках фіксується системна зміна тактики противника, який робить ставку не на класичні штурми, а на дистанційне виснаження інфраструктури за допомогою новітніх безпілотних систем.

Загроза для логістики на межівському напрямку

Селище міського типу Межова (Синельниківський район Дніпропетровської області), що розташоване поблизу адміністративного кордону з Донеччиною, опинилося під щільним впливом ворожих безпілотників. Противник активно використовує БПЛА типу «Молнія-2».

Основний акцент російських операторів спрямований на ураження транспортних артерій, засобів зв’язку та пунктів тимчасової дислокації. Мета ворога — паралізувати координацію між підрозділами та зруйнувати ланцюги постачання, які проходять через східну частину Дніпропетровщини. Зафіксовано також активність російського підрозділу повітряно-космічних сил «Гермес», що раніше спеціалізувався на пошуку та знищенні техніки на Лиманському напрямку. Їхня передислокація свідчить про цілеспрямоване "полювання" на українські вузли забезпечення.

Як зазначають фахівці профільного порталу Defense Express , такі дрони є серйозною загрозою через здатність літати на більші відстані порівняно зі звичайними коптерами та завдавати точних ударів по неброньованій техніці в глибокому тилу.

Застосування оптоволоконних дронів та проблема маскування

На Олександрівському відтинку ситуація ускладнюється постійним повітряним контролем противника та застосуванням оптоволоконних FPV-дронів. Ця технологія дозволяє ворогу обходити дію традиційних систем радіоелектронної боротьби (РЕБ), оскільки сигнал передається фізичним кабелем, що розмотується в польоті, забезпечуючи ідеальну якість зображення до моменту удару.

Окремою проблемою залишається організація переміщення транспорту. Значна частина автомобільної техніки перебуває на відкритих територіях без належного маскування, навіть на відстані 13 кілометрів від лінії бойового зіткнення. В умовах сучасної війни це перетворює транспорт на гарантовану ціль.

Експерти та військові аналітики неодноразово наголошували на небезпеці цієї технології. Згідно з матеріалом АрміяInform щодо оптоволоконних систем, використання дронів на оптоволокні зводить нанівець роботу купольних РЕБ, що вимагає від особового складу кардинальної зміни підходів до маскування, розосередження та прихованого пересування техніки. Відсутність адаптації до цих умов призводить до невиправданих втрат транспорту.

Важкі бої за Воздвижівку та авіаційний терор

Паралельно із тиском на логістику Дніпропетровщини, на Гуляйпільському напрямку загострюється ситуація навколо населеного пункту Воздвижівка. Російським військам вдалося проникнути у східну частину села, де наразі тривають зустрічні бої у міській забудові. Жодна зі сторін не має повного контролю над населеним пунктом.

Тактика ворога тут полягає у діях малими штурмовими групами за підтримки щільного артилерійського вогню. Одночасно противник залучає тактичну авіацію, яка завдає ударів західніше Воздвижівки. Фактично, російська авіація проводить превентивне "випалювання" потенційних оборонних рубежів та маршрутів підходу українських резервів. Це вказує на намір противника не просто витиснути українські сили з села штурмами, а зруйнувати весь оборонний потенціал ділянки.

Подальший розвиток подій на цій ділянці прямо залежить від здатності ворога закріпитися на східних околицях та налагодити стабільну логістику. Українські підрозділи ведуть маневрену оборону, перешкоджаючи розгортанню російських сил. Проте, загальна картина травневих боїв демонструє ставку російського командування на системне виснаження тилу та максимальне ускладнення логістики, де будь-які помилки у маскуванні миттєво караються ворожими дронами.