Очільник обласної ради Микола Лукашук назвав лідерів найбільш дотаційних громад регіону

Такі громади мають високий рівень дотаційності через відсутність великих підприємств. У них низька податкова база, а в деяких випадках - близькість до лінії фронту.

«Уявіть собі велику родину, де значна частина доходів - це допомога від держави. Це дозволяє забезпечувати базові потреби, але ускладнює довгострокове планування та розвиток», - наголосив Микола Лукашук.

ТОП-10 найбільш дотаційних громад 

  • Вишнівська селищна громада (Кам’янський район) - рівень дотацій 37,23% з прибутками 39,62 млн грн, має певну залежність від зовнішнього фінансування.
  • Вакулівська сільська громада (Криворізький район) - дотації складають 33,75% при прибутках 35,47 млн грн, має один з найнижчих рівнів залежності серед цього списку.
  • Грушівська сільська громада (Криворізький район) - найвищий рівень дотацій (53,73%) при прибутках 45,61 млн грн. Має значну залежність від державного фінансування.
  • Нивотрудівська сільська громада (Криворізький район) - дотації становлять майже половину прибутків (49,24% при 36,58 млн грн), має низьку фінансову самодостатність.
  • Китайгородська сільська громада (Дніпровський район) - 37,26% дотацій при прибутках 31,90 млн грн, має потребу у покращенні економічних показників.
  • Ляшківська сільська громада (Дніпровський район) - залежність від дотацій 47,79% при рівні прибутків 19,39 млн грн. Має слабку економічну базу.
  • Сурсько-Литовська сільська громада (Дніпровський район) - 45,55% дотацій при доходах 49,10 млн грн, має недостатній рівень самозабезпечення.
  • Брагинівська сільська громада (Синельниківський район) - дотації складають 39,32% при рівні прибутків 39,85 млн грн, має помірний рівень залежності.
  • Роздорська сільська громада (Синельниківський район) - дотації на рівні 38,04% при доходах 28,07 млн грн, це середній показник серед громад.
  • Українська сільська громада (Синельниківський район) - дотації 30,54% з прибутками 36,73 млн грн, завершує перелік найбільш дотаційних громад.

«Ми повинні враховувати, що Дніпропетровщина стала прифронтовим регіоном. Приватний бізнес зараз обережний з інвестиціями, і тут ми всі повинні бути реалістами - їх не буде в умовах війни. Горизонт планування у приватного бізнесу - щонайменше на 5 років», - зазначає очільник обласної ради.

За словами Лукашука, навіть маленька громада може знайти свою сильну сферу. Це може бути розвиток малого і середнього бізнесу, створення переробних підприємств, вирощування нішевих культур. Головне - правильно оцінити свої ресурси та можливості. Адже без створення умов для інвестицій, пошуку нових джерел доходу та планування на перспективу багато громад залишаться просто споживачами бюджету.